назва документа;

назва, юридична адреса і банківські реквізити страховика;

прізвище, ім'я, по батькові або назва страхувальника, його адреса;

об'єкт страхування;

розмір страхової суми;

перелік страхових випадків (страхових ризиків);

розмір страхового внеску, строки і порядок його внесення;

строк дії договору;

порядок зміни, призупинення і припинення договору;

інші умови за згодою сторін, в тому числі доповнення до правил страхування або винятки з них;

підписи сторін.

Необхідною приналежністю цього документа є полісні умови (умови полісу).

Умови полісу визначають порядок укладення договору, початок відповідальності страхової компанії чи товариства, права й обов'язки сторін в період дії страхового договору (порядок сплати внесків, наслідки невнесення платежу в строк, права страховика, пов'язані зі зміною умов чи припинення дії страхового договору, порядок видачі і ліквідації страхового відшкодування), а також порядок вирішення спорів, що виникають між страхувальником і страховиком у процесі здійснення страхової діяльності. Спочатку полісні умови були надзвичайно різноманітними. Сьогодні, страхові організації мають спільну для полісів форму. Звичайно, окремий поліс окремої страхової компанії чи товариства має свої особливості, але в більшості випадків, вони стосуються неістотних пунктів (умов) страхового договору і скоріш носять характер винятків.

Вимоги законодавця до необхідних реквізитів страхового полісу, які мають виконувати страхові організації, фірми, компанії, безперечно сприятимуть не тільки одноманітності в оформленні зобов'язань, а й стануть важливим орієнтиром установлення умов договору страхування для сторін і правозахисних органів при конфліктних ситуаціях та вирішенні страхових спорів [34].

Страховий поліс у наш час являє собою печатний документ в якому викладені всі основні умови страхового договору.

Оформлення договору проводиться саме на бланка страхових полісів страховим представником у присутності страхувальника чи його довіреної особи, з обов'язковим оглядом, експертизою об'єкта страхування, якщо інше не передбачено певними умовами страхування.

Страховий поліс вручається (видається) страхувальнику зразу після внесення страхової суми, премії. У випадку розстрочки платежу, після сплати першого внеску, страхувальнику видається страховий поліс, а при сплаті останнього квитанція чи довідка. У випадку втрати страхового полісу в період дії договору страхування, страховик видає страхувальнику дублікат, після видачі якого, втрачений поліс вважається недійсним і будь-які виплати по ньому не провадяться. Страховий поліс не передається іншій особі, якщо це не обумовлено відповідно правилами страхування.

Процедура підготовки та укладання договору.

На практиці, за звичай, по кожному пункту договору переговори не ведуться. Страховик погоджується видати страховий поліс, а страхувальник - прийняти його. Однак по деяким пунктам страхового договору має бути чітка домовленість, а саме: не двозмістовно оговорюються сторони договору, предмет страхування, страхова премія, страховий строк, страхова сума.

Нарешті, має бути в наявності оферта та акцепт.

У процесі укладання договору можна визначити дві стадії:

1) пропозиція однієї сторони іншій вступити в договірні відносини (оферта);

2) одержання та прийняття пропозиції іншою стороною акцепт, що вказує на згоду останньої укласти договір на умовах, закладених у пропозиції.

Питання про правову характеристику оферти не може розглядатися без урахування теоретичних положень, розроблених наукою, та постанов цивільного законодавства.

Пропозиція щодо укладання договору може визначатися як оферта, якщо вона відповідає ряду необхідних ознак, зокрема з оферти має випливати волевиявлення на укладання договору, а не просто наводитися інформація про можливість укладання договору або пропозиція обсудити його умови. Оферта має бути адресована конкретній особі.

Законодавче визначення оферти і перелік ознак, яким вона має відповідати, передбачено в цивільному законодавстві. Згідно з ним пропозиція щодо укладання договору однією або кількома конкретними особами є офертою, якщо вона достатньо визначена і відображає намip особи, яка внесла пропозицію, вважати себе пов'язаною договором у разі її прийняття (акцепту). Пропозиція вважається достатньо визначеною, якщо в ній відзначені достатні умови договору або порядок його визначення. До того ж, пропозиція (оферта) має бути дійсною на момент, коли інша сторона має намір її прийняти.

Законодавство розрізняє порядок укладання договорів залежно від пропозиції, зробленої однією зі сторін із визначенням строків для відповіді або без їх визначення. Коли пропозиція укласти договір зроблена із вказівкою строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, котра його запропонувала, одержала від іншої відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Якщо пропозиція укласти договір зроблена без зазначення строку для відповіді, момент укладання договору встановлюється залежно від того, в усній чи письмовій формі подано пропозицію. У першому випадку договір вважається укладеним, якщо інша сторона терміново повідомила особу, яка внесла пропозицію, про прийняття цієї пропозиції. В іншому випадку, угода вважається досягнутою і договір укладеним, якщо повідомлення про прийняття пропозиції одержано до строку, встановленого законодавством, а якщо такий строк не встановлений, - у межах необхідного для цього часу.

Оферта зазначає певні визначені юридичні наслідки, а саме сторону, що внесла пропозицію, пов'язану з ним. У разі укладення договору з третьою особою або відмови укласти договір оферент зобов'язаний компенсувати збитки стороні, якій раніше була зроблена пропозиція, за умови, що остання акцептувала його і на виконання договору мала витрати.

До форми договору страхування застосовуються загальні правила, установлені для форми угоди. Якщо згідно із законодавством або угодою сторін договір має бути укладений у письмовій формі, то він може бути укладений складанням одного документа, підписаного сторонами, обміну листами, телетайпограмами та інше, а також підписаний стороною, яка їх надсилає.

Законодавством передбачено, що для укладання договору страхувальник подає страховикові письмову за яву встановленої форми або іншим способом повідомляє про свій намір укласти договір страхування. Для письмового визнання договору страхування необхідна не тільки письмова заява страхувальника, інші документи, документи