Курсова робота
з правознавства на тему:
«Принципи та функції права»
Вступ
Цивільне процесуальне право України і врегульоване ним цивільне судочинство побудовано на демократичних принципах (від лат. principium — основа, засади). У принципах відоб-ражені політико-правові ідеї, погляди народу на право як соціальну цінність. У них в концентрованому вигляді виявлена заінтересована воля народу наділити право такими якостями, які найбільш повно мали б можливість задовольняти його ідеї і погляди у визначенні основ організаційної побудови правосуддя в цивільних справах, процесуальної діяльності суду і правового становища учасників процесу. Зміст принципів має демократичний характер і полягає в тому, що закріплені в нормах права, вони характеризують здійснен-ня правосуддя тільки судом і на засадах рівності громадян перед законом і судом, одноособовість і колегіальність розгляду цивіль-них справ, незалежність суддів ї підкорення їх тільки законові, гласність, здійснення судочинства державною мовою. Широкі і реальні процесуальні права учасників процесу і надійні гарантії їх реалізації, доступність і простота судочинства, які дають можли-вість кожній заінтересованій особі реалізувати право на звернення до суду за захистом і на судовий захист, надане Конституцією України.
1. Поняття принципів права і їх значення
З розвитком суспільства принципи цивільного процесуального права розвиваються і вдосконалюються з урахуванням потреб полі-тичних і соціально-економічних перетворень, подальшого забезпе-чення гарантій захисту суб'єктивних прав громадян, їх об'єднань і державних інтересів, а також підвищення ефективності судової Діяльності в забезпеченні законності і справедливості. На сучасно-му етапі розвитку України суворе додержання і законодавче вдосконалення повноти вираження і дії демократичних принципів ци-вільного процесуального права виступає важливою гарантією зміц-нення законності як невід'ємної частини функціонування правової держави і демократичного правопорядку.
Отже, значення принципів цивільного процесуального права полягає в тому, що в них відображені найбільш характерні демок-ратичні риси і загальна спрямованість права та його найважливіших інститутів, у зв'язку з чим вони дають можливість пізнати суть цієї галузі права, її суспільний характер у цілому, а також окремих інститутів.
Виконання завдань цивільного судочинства і його ефектив-ність перебуває в прямій залежності від правильного застосування судами в справі норм матеріального і процесуального права, для чого необхідне пізнання їх змісту, регламентованих ними правил, їх спрямованості, місця в системі права, їх зв'язку з іншими норма-ми і юридичних принципів, які в них відтворюються. Принципи сприяють правильному пізнанню і застосуванню норм цивільного процесуального права, виступають основою для законодавчої пра-ктики, для підготовки, розроблення і прийняття відповідних їм за змістом правових норм і їх удосконалення.
Визначення в законодавстві принципів як загальних засад права (ст. 11 ЦПК) вплинуло на формування їх поняття в науці цивільного процесу. Вони розглядаються як основні (або правові) засади організації і діяльності суду, основні положення даної галузі права, які відображають її специфіку і зміст, або засади побудови процесу в цілому і всієї системи цивільних процесуальних дій і відносин відповідно до завдань правосуддя; як основні ідеї, поло-ження, керівні засади з питань здійснення правосуддя в цивільних справах, закріплені в нормах права; як правові погляди народу на завдання і засоби діяльності суду по розгляду і вирішенню цивіль-них справ; як обумовлені базисом суспільства і виражені в змісті цивільного процесуального права суспільно-політичні, норматив-но-керівні основи (засади) даної галузі права, які становлять її якісні особливості і виявляють демократизм, специфічні властиво-сті процесуального права і відображають перспективи його розвит-ку. В наведених й інших визначеннях принципів процесуального права відображаються їх характерні риси, але вони повністю не розкривають суті і змісту їх та потребують додаткових пояснень Штефан М.Й., Кочер'янц Р.Г. Конституційні основи правосуддя в СРСР. .
Визначення принципів як основних засад, керівних положень, суспільно-політичних основ залишає поза увагою, що являють со-бою такі засади, положення, основи. Чиї вони і що відображають? Помилковим є визнання функціонування принципів цивільного процесуального права за межами законодавчого закріплення їх змісту, а тільки як теоретичних положень, які виражають необхід-ність певних способів і форм правового регулювання суспільних відносин.
Принципи закріплюються в нормах права, їх положення, пра-вила відображають суспільно-правові погляди народу як безпосере-дньо, так і через політичні партії, громадські і державні об'єднання, які беруть участь у соціально-політичному житті держави. Змістом таких суспільно-політичних поглядів будуть відносини, які входять до предмета регулювання даної галузі права. Таким чином, принци-пами цивільного процесуального права будуть закріплені в його нормах правові погляди українського народу на завдання і мету правосуддя в цивільних справах (цивільного судочинства), органі-заційної його побудови і процесуальної діяльності, процесуально-правових повноважень та процесуально-правового становища уча-сників процесу — громадян, підприємств, установ, організацій Цивільне процесуальне право України. — Харків, 1992.
.
2. Система принципів і їх класифікація.
Принципи цивільного процесуального права тісно взаємопо-в'язані між собою і в сукупності становлять систему (грецьке слово означає ціле. складене з частин). Кожний з принципів системи відіграє самостійну роль, характеризує галузь у цілому, окрему стадію чи окремий процесуальний інститут, але між ними існує зв'язок і взаємодія, які визначаються єдністю мети і завдань циві-льного судочинства, дія одного принципу обумовлює дію інших. Кожний з принципів не може існувати окремо від принципів системи, а тільки у взаємодії з ними, зміст окремих принципів розкривається з урахуванням змісту інших принципів галузі права.
Кількісний склад системи принципів цивільного процесуаль-ного права в нормативному порядку не передбачений і в науці цивільного процесу визначається по-різному. Це викликало заува-ження, за яким кількісний склад системи постійний і не може бути довільно змінений за бажанням того чи іншого
