Пленум аналізує та обговорює на своїх засіданнях допущені при здійсненні правосуддя помилки, порушення закону, випадки неправильного і неоднакового мийого розуміння судами, а також координує правозастосовчу практику судів, визначаючи її основні напрями.

Реалізація повноважень Пленуму з надання роз’яснень у питаннях застосування законодавства впливає на формування судової практики усіх судів загальної юрисдикції.

Таблиця до теми № 5

Система судів загальної юрисдикції в Україні

І судова ланка | ІІ судова ланка | ІІІ судова ланка | ІІІ судова ланка

Місцеві суди

І інстанція | Апеляційні суди

Апеляційна інстанція ( окремі категорії справ розглядає по І інстанції )

Апеляційний суд України переглядає судові рішення апеляційних загальних судів, постановлених ними по І інстанції в порядку апеляційного провадження | Вищі спеціалізовані суди

Касаційна інстанція | Верховний Суд України (касаційна інстанція, переглядає у порядку повторної касації рішення вищих спеціалізованих судів)

Загальні – це місцеві суди районів, районів у місті, міські, міськрайонні,

військові суди гарнізонів | Спеціалізовані – це місцеві господарські суди областей, міст Києва та Севастополя, АРК;

місцеві адміністративні суди, що будуть створені у відповідних округах | Загальні – це апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, АРК, військові апеляційні суди регіонів та ВМС України,

Апеляційний суд України | Спеціалізовані – це апеляційні господарські суди, а саме Дніпропетровський апеляційний господарський суд, Донецький апеляційний.

господарський .суд, Житомирський, Запорізький, Київський, Київський міжобласний апеляційний. господарський суд, Луганський, Львівський, Одеський, Севастопольський, Харківський; апеляційні адміністративні суди у відповідних округах | Вищий господарський суд України | Вищий адміністративний суд України | Найвищий судовий орган в системі судів загальної юрисдикції

Джерела курсу “Судові та інші правоохоронні органи”

І. Законодавство:

Конституція України від 28.06.1996 року

Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. - № 31.

Закон України “ про державний захист працівників суду і правоохоронних органів “ від 23 грудня 1993 року № 3781 - ХІІ

Закон України “ Про судоустрій” від 7 лютого 2002 р. // К:, Атіка, 2003.

Закон України “ Про Конституційний Суд України “ від 16 жовтня 1996 р.

№ 422/96 – ВР.

Закон України “ Про Вищу Раду юстиції “ від 15 січня 1998 року № 22/98 – ВР.

Закон України “ Про статус суддів “ від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ.

Закон України “ Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів від 29 листопада 2001 р. №2860-ІІІ.

Закон України “ Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві “ від 23 грудня 1993 р. № 3782-ХІІ.

Кримінально – процесуальний кодекс України. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

Цивільно – процесуальний кодекс України. – К.: Атіка. – 2002.

Господарсько – процесуальний кодекс України. – К.: Атіка. – 2002.

ІІ. Література:

Адвокатура в Україні // Бюлетень законодавства і юридичної практики. – 2000. - №4.

Азаров Ю. Що заважає адвокатурі працювати злагоджено // Право України. – 1998, №1. –с. 38-41.

Ануфрієв М. І. та ін. Соціально-правовий захист працівників органів внутрішніх справ України. – Харків.: Видавництво Університету внутрішніх справ, 2000.

Афанасьєв В. Щодо регулювання виконавчого провадження // Право України. – 1994. №9. – с. 10.

Бондаренко І. Судова система України та її реформування в сучасних умовах // Право України. – 2002. - №8. – с. 37-39.

Бондаренко І. Правоохоронна діяльність і правоохоронні органи: поняття та ознаки // Право України. – 2003. - № 4. – с. 18-21.

Бородін М. Участь прокурора в цивільному процесі // Право України. – 1999. - №11. – с. 52.

Бойко В. Ф. Перебудову роботи судової системи необхідно здійснити у напрямі посилення захисту прав та інтересів громадян // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - №3. – С.2-4.

Бринцев В. Д. Поєднання одноособової і колегіальної форм правосуддя в кримінальному процесі. – Право України. – 1995. - №7. – с.23-25.