До правоохоронних органів традиційно відносять органи прокуратури та міліції. Аналіз чинного законодавства показує, що у відповідних законах, де мова йде про статус відповідних органів прямо названі правоохоронними лише три, а саме СБУ( Закон України “Про Службу безпеки України”,ст.1), Управління державної охорони України (ст.11 ЗУ” Про державну охорону органів державної влади та посадових осіб”) та Військова служба правопорядку( ст.1 ЗУ Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України).

Дещо інший підхід щодо визначення правоохоронних органів застосовано у Законі України “ Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів” В ст.1 цього Закону прямо зазначено, що це органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють право застосовні та правоохоронні функції.

Цей перелік суперечить нормам інших законів України( згадати яким саме), а також має деякі внутрішні суперечності.

Зрозуміло також, що органи державної виконавчої служби, судової експертизи, нотаріату, адвокатури, які підпорядковані Мін’юсту, як і саме Міністерство, не мають повноважень щодо виконання правоохоронних функцій. Проте з іншого боку, діяльність Міністерства юстиції І адвокатури безпосередньо пов’язана з діяльністю правоохоронних органів.

та юридичних осіб, законності та правопорядку шляхом застосування примусових з

2 . Правоохоронні функції

Правоохоронні функції – це основні напрями впливу на будь-які випадки порушення прав та законних інтересів фізичних заходів в установленій законом формі.

Правоохоронні функції поділяють на :

- головні

другорядні та допоміжні.

Головні безпосередньо пов’язані з боротьбою зі злочинністю. До них належать:

профілактична ( тобто попередження правопорушень, які тягнуть за собою адміністративну чи кримінальну відповідальність);

захисна (захист життя, здоров’я, прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб);

охоронна (охорона громадської безпеки, громадського порядку, власності);

оперативно-розшукова;

розслідування злочинів;

судового розгляду справ;

розгляду справ про адміністративні правопорушення

виконання вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання і досудового слідства та прокурорів.

До другорядних та допоміжних функцій належать:

контрольна (наглядова);

дозвільна;

правороз’яснювальна;

аналітична та/або методична;

інформаційна;

нормотворча ( з правом видання актів міжвідомчого характеру);

координаційна.

3. Отже, правоохоронним є орган, який поряд із профілактичною, здійснює ще одну чи кілька перелічених головних функцій, які є визначальними у його діяльності.

До правоохоронних органів можна віднести ( з точки зору виконання ними вказаних функцій):

А) судові;

Б) прокуратури;

В) міліції;

Г) податкової міліції;

Д) СБУ;

Е) Управління державної охорони;

Є) Прикордонних військ;

Ж) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

З) дізнання державної митної служби;

И) дізнання державного пожежного нагляду;

І) Державного департаменту з питань виконання покарань.

Ознаки правоохоронного органу:

виконання профілактичної та ще однієї чи кількох головних функцій;

необхідність особливого організаційного, правового, кадрового, матеріально-технічного, фінансового, інформаційного, наукового та іншого забезпечення.

до працівників цього органу законом пред’являються спеціальні вимоги щодо ділових і моральних якостей, рівня освіти, відсутності судимостей тощо.

працівники правоохоронних органів користуються підвищеним соціальним та правовим захистом.

ЗАКОНОДАВСТВО , ЩО Є ДЖЕРЕЛАМИ КУРСУ “СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ “

З метою забезпечення реалізації правоохоронної діяльності держава формує систему правових норм, які об’єктивуються назовні у таких джерелах права як НПА.

Складність пізнання курсу “Судових і правоохоронних органів” полягає у необхідності вивчення великої кількості НПА , що є джерелами різних галузей права. Якщо враховувати лише закони, акти Президента і Кабінету Міністрів України, то їх вже налічується понад сто.

Особливістю курсу “Судові та правоохоронні органи” якраз є відсутність єдиного базового НПА, як скажімо в Кримінальному праві, Кримінально-процесуальному праві, цивільно-процесуальному і т.д.

Щоб забезпечити максимально ефективне вивчення курсу “Судові та правоохоронні органи” в юридичній літературі прийнято класифікувати НПА за двома критеріями:

юридичним:

а) за юридичною силою;

б) за суб’єктом прийняття ( який державний орган прийняв і в якому порядку.

ЗА юридичною силою найвище місце в ієрархії НПА належить Конституції України. У контексті вивчення дисципліни “Судові та правоохоронні органи” першорядними є положення, що містяться в розділах ІІ –“Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”, VІІ- “Прокуратура”, VIIІ- “Правосуддя”, ХІІ- “Конституційний Суд України”.

На підставі ст.9 Конституції України друге місце в системі НПА за юридичною силою займають міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Вони не можуть суперечити Конституції України, але укладення міжнародних договорів, які їй суперечать можливе після внесення попередніх змін до Конституції. Серед них : Загальна декларація прав людини , Європейська Конвенція з прав людини 1950р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966р, Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.1984р.Ратифіковано 26. 01.1986р., Конвенція про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993р., ратифіковано 10.11.1994р.( із застереженнями), Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20.04.1959р. Ратифіковано16. 01.1998р.

Закони України, серед яких слід виділити по-перше закони прийняті референдумом. Особливе місце займають рішення Конституційного Суду України.

Далі йдуть постанови ВРУ, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження КМУ, правові акти ВР АРК, відомчі та міжвідомчі накази, положення, інструкції та ін.

ІІ. За змістом НПА поділяють на:

акти загального характеру

акти про суд, правосуддя і судоустрій.

Акти про статус окремих правоохоронних органів

Акти про соціальний і правовий захист працівників правоохоронних органів

акти про окремі напрямки правоохоронної діяльності

акти про органи і установи , діяльність яких