кримінальну відповідальність за своїми характеристиками максимально наближений до інституту звільнення від кримінальної відповідальності.
Відмінності цих двох інститутів кримінального права полягають так:
Інститут обмеження дії законодавства про кримінальну відповідальність
Інститут обмеження дії закону про кримінальну відповідальність базується на нормах Конституції України, які визначають його практично в повному обсязі.
2. Інститут обмеження дії закону про кримінальну відповідальність не визнає злочинними діяння, які за характеристи-ками складу злочину, встановленого дис-позицією частини першої цієї ж статті, по-винні визнаватись злочинними. При цьому закон пов'язує декриміналізацію діяння з чітко визначеними характеристиками.
3. Інститут обмеження дії закону про кримінальну відповідальність адресо-ваний достатньо вузькому колу осіб, яке визначено у частинах 2 вказаних норм.
4. Обмеження дії закону про кри-мінальну відповідальність не пов'язано з посткримі кальними характеристиками ситуації, особи, її поведінки і т. ін. | Інститут звільнення від кримінальної відповідальністі
1. Норми Конституції України прямо не регулюють звільнення від кримінальної відповідальності, хоча, закріплюючи демократичні, гуманістичні принципи існування Української держави й сус-пільства, є джерелом кримінального законодавства.
Інститут звільнення від кримінальної відповідальності не здійснює декримі-налізації діяння, а лише звільняє конкрет-них осіб від відповідальності за реальний злочин, який ними було вчинено.
3. Інститут звільнення від кримінальної відповідальності адресований невизна-ченому колу суб'єктів, яке окреслено в достатньо загальних рисах.
4. Інститут звільнення від кримінальної відповідальності тісно пов'язаний з посткримінальною поведінкою особи.
Таким чином інститут обмеження дії закону про кримінальну відповідальність апріорі вважає відповідні діяння незлочинними, виключаючи їх з кола тих, які за загальним правилом утворюють склад відповідного злочину.
Можна навіть стверджувати, що законодавець пов'язує підстави обмеження дії кримінального закону з передкримінальною ситуацією, в який опинявся суб'єкт, тоді як звільнення від кримінальної відпові-дальності базується на чинниках, пов'язаних виключно з тими чи іншими посткримінальними характеристиками.
Звільнення від кримінальної відповідальності:
Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності.
Поняття звільнення від кримінальної відповідальності не можна ототожнювати з відстороненням від відповідальності у зв'язку з відсутні-стю в діях особи складу злочину чи за наявності обставин, які виключа-ють злочинність діяння. Законом передбачається можливість або обо-в'язок звільнення від кримінальної відповідальності особи, в діях якої міститься певний склад злочину. Відсутність складу злочину в діях особи виключає можливість звільнення, бо не можна звільняти від криміналь-ної відповідальності того, хто злочину не вчинив.
Звільнення від кримінальної відповідальності не можна ототожнювати зі звільненням від покарання, зокрема у зв'язку зі змінами в законодавстві, що виключають кримінальну відповідальність за певні види злочину. Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності полягає в тому, що діяння було злочинним на момент вчинення та залишається таким під час вирішення питання про звільнення. Тож закон ст 71 КПК передбачає обов'язковий порядок роз'яснення обвинуваченому на досудо-вому слідстві сутності обвинувачення, підстави його звільнення від кримі-нальної відповідальності та права заперечувати проти закриття справи на цій підставі. У разі такого заперечення справа направляється з обвину-вальним висновком до суду, який і вирішує питання щодо винності особи.
Звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування обмежень, засудження та покарання до особи, що вчини-ла злочин, передбачений кримінальним законом, якщо така особа не стано-вить значної суспільної небезпеки, виконала певні нормативні умови та спроможна виправитися без примусу держави через покарання.
У сучасній кримінально-правовій теорії з'являються нові підходи до місця норм, які передбачають звільнення від кримінальної відпо-відальності.
У 2003 р. суди закрили провадження у справах щодо 28 438 осіб, що на 64,2% більше від межі 2002 р. переважно за рахунок справ, які закриті за амністією; таких справ закрито стосовно більш ніж 11 000 осіб. Звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку: зі зміною обстанов-ки - 4 058 осіб; із дійовим каяттям - 1 838; із передачею на поруки -1 689; із примиренням винного з потерпілим - 3 679, зокрема 2013 осіб, або 54,7%, за справами, що були порушені не інакше, як за скаргою потерпілого, а 1 666 осіб, або 45,3% тих, хто вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.
Правова підстава звільнення від кримінальної відповідальності -передбачення конкретних видів звільнення в КК, а також у законі України про амністію чи акті помилування. Безпосереднє звільнення від кримі-нальної відповідальності в усіх випадках здійснює лише суд.
Види звільнення від кримінальної відповідальності:
1. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
Добровільна відмова - це остаточне припинення особою із власної волі готування до злочину чи замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця ч. 1 ст. 17 ККУ . Ознаки добровільної відмови від злочину, остаточне припинення особою готування до злочину чи замаху на злочин; відмова від злочину з влас-ної волі особи; наявність у особи усвідомлення можливості доведення злочину до кінця.
2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Особа, що вперше вчинила злочин невеликоїтяж-кості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю зло-чину та повністю відшкодувала завдані нею збитки чи усунула запо-діяну шкоду ст. 45 ККУ .
3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням ви'нного з потерпілим. Особа, що вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідаль-ності, якщо вона примирилася з потерпілим і відшкодувала завдані нею збитки чи усунула заподіяну шкоду ст. 46 ККУ .
4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з пере-дачею особи на поруки. Особу, котра вперше вчинила злочин неве-ликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства,