5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки. Особу, що вперше вчинила злочин невеликої чи середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відпо-відальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгля-ду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втрати-ло суспільну небезпечність або ця особа вже не є суспільне небезпеч-ною ст. 48 ККУ .

6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Особа звільняється від криміналь-ної відповідальності, якщо від дня вчинення нею злочину й до дня на-брання вироком законної сили минули такі строки:

два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження чи позбавлення волі;

3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину ст. 49 ККУ .

7. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі Закону про амністію чи акта про помилування статті 85-87 ККУ ;

8. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відпо-відальності, передбачені Особливою частиною КК ч. 2ст. 111,ч. 2ст. 114, ч. З ст. 175, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. З ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. З ст. 369, ч. 4 ст. 401 .

Усі види звільнення від кримінальної відповідальності, крім пере-дачі винного на поруки та застосування до неповнолітніх заходів ви-ховного характеру (умовні), є безумовними. Безумовне звільнення означає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності остаточно, безповоротно. Таке звільнення не залежить від подальшої поведінки особи після ухвалення рішення про її звільнення. Що стосу-ється звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з пере-дачею особи на поруки, то в разі порушення умов передачі на поруки особа притягується до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин ч. 2 ст. 47 ККУ , отож йдеться про умовне звільнення. Це ж стосу-ється неповнолітніх, які в разі ухилення від застосування заходів ви-ховного характеру також притягуються до кримінальної відповідаль-ності ч. З ст. 97 .

Кримінальний кодекс України передбачає випадки обов'язкового (імперативного) та факультативного (дискреційного) за Ю. Бауліним звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили діяння, що містять ознаки злочину.

Обов'язковому звільненню від кримінальної відповідальності підлягають особи у зв'язку із закінченням строків давності частини 1 і 2 ст. 49 ККУ та інші, щодо яких за наявності вказаних у законі підстав застосовується термін "звільняються" (у зв'язку з дійовим каяттям ст. 45, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим - ст. 46). Щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки ст. 47 ККУ та у зв'язку зі зміною обставин ст. 48 ККУ , а також у зв'язку із закінченням строку давності за особливо тяжкі злочини, що передбачають можливість застосування такого покарання, як довічне позбавлення волі ч. 4 ст. 49 ККУ , законодавець передбачив факульта-тивність звільнення ("може бути звільнена"), тобто рішення з цього приводу передано на розсуд суду.

Залежно від того, на підставі якого правового акта здійснюється звільнення від кримінальної відповідальності, розрізняють звільнення:*

у випадках, передбачених КК;*

на підставі закону про амністію;*

на підставі Указу Президента України про помилування.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям:

Під дійовим каяттям слід розуміти активні та позитивні дії особи після вчинення злочину, що безперечно свідчать про бажання усунути шкоду, спричинену злочином, а також про жалкування щодо вчиненого злочину ст. 45 ККУ

. Норма кримінального закону, що розглядається, застосовується лише до осіб, які вчинили злочини вперше. Вона не поширюється на осіб:

раніше судимих;

що перебувають під слідством і судом;

що ухиляються від слідства та суду.

Такими, що вперше вчинили злочин, також вважаються особи, які:

раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, але звільнені від неї в установленому законом, який діяв на час звільнення, порядку;

раніше судимі, але судимості погашені чи зняті в законному порядку;

вчинили раніше злочин, строк давності щодо якого для притягнення до кримінальної відповідальності сплинув.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійо-вим каяттям можливе лише за злочин, який належить до категорії невеликої тяжкості ч. 2 ст. 12 .

Дійове каяття винного має виявлятися в активних позитивних діях, обов'язковий перелік яких наведено в законі: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданих збитків, усунення заподіяної шкоди.

Про щире каяття передовсім свідчить добровільне з'явлення із зізнанням. Сутність його - у тому, що особа, котра вчинила злочин, самостійно, хоч і не обов'язково з особистої ініціативи, звертається до органу дізнання, досудового слідства, до прокуратури чи в суд із заявою про вчинений нею злочин. З'явлення із зізнанням оформлю-ється протоколом за підписами заявника та службової особи відповід-ного органу Значення добровільного з'явлення із зізнанням як одна з обставин, що звільняє від кримінальної відповідальності, визначаєть-ся тим, що заявник з особистої волі, без примусу повідомляє про зло-чин, про який органам влади або ще