Під давністю притягнення до кримінальної відповідальності розуміють закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення злочину, внаслідок чого .особа, що його вчинила, звільняєть-ся від кримінальної відповідальності.

Для застосування інституту давності притягнення до кримінальної відповідальності необхідна наявність таких передбачених законом умов:*

сплив встановлених ст. 49 КК строків;*

відсутність обставин, які порушують їх перебіг;*

згода обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідаль-ності за цією підставою.

Законом передбачено два види строків давності:

1) диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчине-ного злочину;

2) загальний для всіх злочинів 15-річний строк для осіб, які перехову-ються від слідства чи суду.

Тривалість строків давності за чинним кримінальним законодав-ством, на відміну від КК 1960 р., переважно залежить не від строку покарання, передбаченого законом за вчинений злочин, а від класифі-кації злочинів, передбачених ст. 12 КК.

Згідно зі ст. 49 КК особа, що скоїла злочин, звільняється від кримі-нальної відповідальності, якщо від дня вчинення злочину та до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження чи позбавлення волі;

3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

При вчиненні кількох злочинів різної тяжкості строки давності для кожного з них визначаються на загальних підставах і можуть бути різними за тривалістю.

Чинним КК, на відміну від попереднього, встановлено правила об-числення строків давності. Початок обчислення-день учинення зло-чину, кінець - набрання вироком законної сили. Тож будь-які процесу-альні дії з притягнення особи до кримінальної відповідальності не при-пиняють сплив строків давності. Обчислення їх проводиться аждо набрання вироком суду законної сили в порядку, передбаченому ст. 401 КПК України.

Днем вчинення злочину вважається той, упродовж якого винний здійснив діяння, що належить до об'єктивної сторони складу злочину, незалежно від того, є цей склад формальним або матеріальним. Наприклад, при вчиненні такого злочину з матеріальним складом, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпі-лого, днем вчинення злочину вважається день спричинення смертель-ного ураження, а не день юридичних наслідків злочину, що може настати через значний проміжок часу після вчинення діяння.

Певну складність для визначення дня вчинення злочину має пи-тання обчислення строків давності притягнення до кримінальної відпо-відальності за вчинення триваючих і продовжуваних злочинів. Давність кримінального переслідування необхідно обчислювати від моменту фактичного припинення триваючих злочинів, які характеризуються безпосереднім здійсненням злочинного діяння із власної волі винного (наприклад, при службовій недбалості - добровільне виконання вин-ним тих обов'язків, якими раніше він нехтував, заява із зізнанням тощо) чи всупереч волі винного (затримання органами влади, порушення,кри-мінальної справи та ін.).

Що стосується продовжуваних злочинів, які характеризуються ба-гаторазовістю вчинених винних діянь, строк давності їх обчислюється з моменту вчинення останнього злочинного діяння, і з тих, які складають продовжуваний злочин (наприклад, останній випадок безпідставного одержання пенсії у зв'язку з поданням підробленого документа з ме-тою викрадення).

Отож при вчиненні триваючих злочинів сплив строку давності почи-нається з моменту фактичного, а не юридичного закінчення злочину.

При вчиненні кримінальне караного готування чи замаху на злочин за відсутності добровільної відмови від вчинення злочину строк давності починає спливати з моменту припинення попередньої злочинної діяль-ності. Для співучасників злочину строк давності обчислюється з дня вчинення злочинного діяння виконавцем.

Строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену ст. 49 КК кількість років у 00.00 годин останнього дня відповідного року. Наприклад, строк давності притягнення до кримінальної відповідаль-ності за злочин середньої тяжкості, вчинений 1 вересня 2004 р., закін-читься в 00.00 годин

1 вересня 2009 р.

У зв'язку з прийняттям чинного КК, що вніс зміни до кримінального закону, при обчисленні строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, він застосовується в бік пом'якшення за конкретний злочин. Якщо ж новий закон посилює покарання, строк давності об-числюється зважаючи на закон, який діяв на час вчинення злочину чи приймався (змінювався) після вчинення злочину до набрання чин-ності нового КК України.

Перебіг строків давності виключає кримінальну відповідальність за умови, що сплив строку давності не був порушений. Беручи до ува-ги соціальне призначення цього інституту кримінального права, законо-давець передбачає випадки, в яких перебіг давності зупиняється в разі ухилення винної особи від слідства чи суду ч. 2 ст. 49 ККУ та перерива-ється, якщо до спливу передбаченого законом строку особа вчинила новий злочин ч. З ст. 49 ККУ .

Під ухиленням від слідства та суду слід розуміти будь-які умисні дії, що їх здійснює особа, щоб уникнути кримінальної відповідальності за вчинене діяння, яке ставить органи досудового слідства чи суд перед необхідністю організувати спеціальні заходи розшуку на території нашої країни, зарубіжних країн або якоїсь обмеженої місцевості. Такою, що ухиляється від відповідальності, можна визнавати особу, яка втікла після затримання, порушила підписку про невиїзд або, здогадавшись, що буде притягнута до кримінальної відповідальності, переховується, перейшла на нелегальне становище й утруднила виклик її органами слідства чи судом. Отож особою, котра ухиляється від слідства чи суду вважається й та, що поки не є обвинуваченою чи підозрюваною у вчинен-ні злочину, але викликана для допиту та не з'явилася до слідчого або в суд у