Незалежно від спо-собу виступу агента— це, як підкреслюють англійські юристи, становить одну з особливостей права Великобританії порів-няно з континентальним правом — принципал має право пред'являти вимоги з укладеної агентом угоди безпосередньо до третьої сторони за наявності у агента повноваження на вчинення тієї чи іншої дії. Визнані судовою практикою Велико-британії та США способи виступу агента при здійсненні взя-того ним на себе перед принципалом зобов'язання (вчинення як юридичних, так і фактичних дій) свідчать про те, що агент-ський договір призначений регулювати відносини, опосеред-ковані в континентальному праві трьома видами договорів, а саме договором доручення, договором комісії і договором про посередництво. Агентський договір є важливою підста-вою створення відносин з товарного представництва.

Різновидом комісійних операцій є операції консигнації. До операцій консигнації належать операції з реалізації товарів, згідно з якими одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом певного часу (терміну угоди) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого Імені товари, що належать консигнантові.

Такий договір часто зустрічається у зов-нішньоекономічній діяльності, зокрема при низькому освоєн-ні ринку збуту або при поставці таких товарів, які мало відомі місцевим покупцям. На відміну від договору комісії, у договорі консигнації не може встановлюватися право консигнатора на відшкодування йому витрат по зберіганню майна консигнан-та. Всі витрати по зберіганню сплачує консигнатор.

Постав-лений на консигнацію товар є ніби пробною поставкою. Укла-даючи договір консигнації, сторони перш за все визначають у ньому обов'язки, пов'язані з маркетинговим дослідженням ринку збуту. У договорі консигнації передбачається обов'язок консигнатора не тільки здійснювати рекламу товару, а й над-авати можливість потенційним покупцям безпосередньо оглядати товар, перевіряти його в роботі тощо. Як і в договорі комісії, право власності на товар до моменту його продажу третій особі належить консигнантові і до консигнатора не переходить.

2.2. Предмет договору комісії

Стаття 395 ЦК України визначає, що предметом договору комісії є угода чи угоди, які комісіонер укладає з третіми осо-бами за рахунок комітента. Чинне законодавство не дає переліку угод, які можуть бути предметом договору комісії. Тому такими угодами можуть бути будь-які угоди, що відповідають вимогам цивільного законодавства. Зде-більшого це купівля-продаж речей, страхування або від-правка певних вантажів тощо. Тобто предметом договору комісії є юридичні акти (угоди), а не фактичні дії, як, наприк-лад, у договорах перевезення, схову тощо.

Здійснюючи угоду купівлі-продажу товарів, комісіонер діє за рахунок комітента, тобто він не купує товари у комітента, який залишається власником цих товарів до передачі їх у роз-порядження остаточного покупця. З цього моменту власни-ком товарів є остаточний покупець, а комісіонер лише протя-гом певного часу володіє товаром, що продається, але ніколи не є його власником.

Майно, з приводу якого може бути вчинений комісійний договір, частіше точно визначається у нормативних актах. У них часто вказуються речі, які не підлягають прийняттю на комісію. Так, у Правилах комісійної торгівлі непродовольчими товарами1 дано приблизний перелік речей, з приводу яких можуть бути і не можуть бути укладені договори комісії. Зок-рема, на комісію приймаються непродовольчі товари, придат-ні для використання, як нові, так і ті, що були у користуванні. але не потребують ремонту чи реставрації і відповідають санітарним вимогам, а також антикварні й унікальні речі та твори мистецтва. Господарюючим суб'єктам за рішенням місцевих органів державної виконавчої впади дозволяється приймати від відповідних організацій конфісковане, безгоспо-дарне майно і те, що перейшло у спадщину до держави, ви-лучене у громадян для відшкодуваня заподіяної шкоди на виконання вироків і рішень суду, від державних, коопе-ративних, сімейних, колективних і приватних підприємств, ус-танов та організацій — лишки товарно-матеріальних цін-ностей, які можуть бути реалізовані населенню, крім заборо-нених законом.

Не приймаються для комісійного продажу такі товари:

зброя, боєприпаси (крім мисливської і спортивної зброї і боє-припасів до неї, а також холодної зброї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, які продаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, вибухові речовини і вибухові засоби, отруйні речовини, на-ркотичні психотропні та отруйні засоби, лікувальні засоби та вироби медичного призначення, державні еталони одиниць, фізичних величин, армійське спорядження, тканини та інші товари військового асортименту, формене обмундирування, білизна із штампом установи, організації, підприємства, га-зові плити і балони до них без документа служби газового гос-подарства, що підтверджує їх придатність для використання, товари побутової хімії, товари з простроченим терміном збе-рігання, товари від неповнолітніх віком до 18 років, піротех-нічні вироби, іграшки для дітей віком до трьох років.

ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ

3.1. Форма, порядок укладення

та строк договору комісії

Відповідно до ст.396 ЦК України договір комісії незалежно від складу його учасників і суми укладається у письмовій формі. Мається на увазі проста письмова форма. Недодер-жання такої форми позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на покази свідків (ст. 46 ЦК). Залежно від виду договору комісії комісійне доручення може оформлятися різними документами, зокрема квитанцією, нарядом тощо. Згідно з Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами1 громадяни України повинні пред'являти паспорт або