Обов'язком комісіонера є збереження майна, яке переда-но на комісію, від пошкодження і втрати. Комісіонер відпові-дає перед комітентом за його втрату і пошкодження. Відпо-відальність комісіонера у разі порушення цього обов'язку настає лише за умови, якщо майно пошкоджено з вини комісіонера. У такому разі останній повинен відшкодувати комітентові заподіяні збитки. Для звільнення від відповідаль-ності комісіонер має довести, що втрата або пошкодження майна відбулися за обставин, які він не міг відвернути при до-держанні всіх запобіжних заходів.

Комісіонер після прийняття товарів від комітента або після набуття товарів для комітента зобов'язаний не допустити їх втрату, недостачу або пошкодження, а якщо вони сталися з його вини .то відшкодувати комітентові збитки. Приймаючи товари, комісіонер зобов'язаний оглянути їх, перевірити їх якість і кількість. Якщо при огляді буде виявлено пошкодження або недоліки, комісіонер повинен застосувати заходи щодо охорони прав комітента і терміново повідомити його про це. Невиконання комісіонером цих обов'язків тягне за собою відшкодування ним завданих комітентові збитків. Такий самий обов'язок виникає у комісіонера, якщо він не виконав умов договору про страхування майна або коли це майно підлягало обов'язковому страхуванню відповідно до закону. При цьому комісіонер повинен відшкодувати збитки в сумі, яку за пошкоджене або втрачене майно можна було б отри-мати у вигляді страхового відшкодування.

Виконавши доручення, комісіонер зобов'язаний подати комітенту звіт і передати йому все одержане за виконаним дорученням, а також передати комітентові на його вимогу всі права щодо третьої особи, які випливають з угоди, укладеної комісіонером з цією третьою особою. Якщо комітент має за-перечення по звіту, він зобов'язаний повідомити про них комісіонера протягом трьох місяців з дня одержання звіту. В противному разі звіт, за відсутності іншої угоди, вважається прийнятим (частини 1 і 2 ст. 404 ЦК).

Комісіонер за свою посередницьку діяльність отримує від комітента винагороду, яка вказана у договорі. Це може бути певний відсоток від суми угоди, а в зовнішньоторговельних угодах закон допускає визначати комісійну винагороду як частину різниці між призначеною комітентом ціною і тією вигіднішою ціною, за якою комітент укладе угоду. Такі самі правила встановлено і для винагороди, за делькредере, тобто тут розмір комісійної винагороди також визначається пого-дженням сторін, якщо інше не встановлено законом.

Крім винагороди, комітент зобов'язаний відшкодувати комісіонерові витрати, пов'язані з виконанням ним доручен-ня. Це можуть бути витрати з транспортування, навантажен-ня, розвантаження та інші, але лише ті, які є дійсно необ-хідними, щоб забезпечити належне виконання покладеного на комісіонера доручення.

За загальним правилом, комісіонер не має права на відшкодування витрат зі зберігання майна, яке перебуває у нього. Проте, договором можуть бути встановлені й інші умови.

Всі витрати з доставки сільськогосподарських продуктів, що здаються на комісію, до зазначеного у договорі місця їх продажу відносяться за рахунок комітента, якщо у договорі не передбачено інше.

3.3. Припинення договору комісії

Договір комісії може бути скасований в односторонньому порядку комітентом, але він зобов'язаний сплатити комісіонерові комісійну винагороду за укладені ним до скасування доручення угоди, а також відшкодувати йому завдані перед цим витрати. Комісійна винагорода не спла-чується, якщо комітент скасовує доручення до укладення комісіонером відповідних угод з третіми особами. Комісіонер у такому разі має право лише на відшкодування зроблених ним витрат, а комісійний магазин— і витрат зі зберігання речі (ст. 412 ЦК).

Якщо комітент скасував доручення, він повинен протягом місяця з дня одержання відмови розпорядитися майном, яке є у комісіонера (ч. 2 ст. 411 ЦК). Коли в цей строк комітент не розпорядиться майном, яке перебуває у комісіонера, комі-сіонер має право здати це майно на зберігання за рахунок комітента, з метою покриття своїх вимог до комітента, про-дати його за можливо більш вигідною для комітента ціною.

Комісіонер не може, якщо інше не передбачено законом, відмовитися від виконання доручення, за винятком випадків, коли це зумовлено неможливістю виконати доручення або порушенням комітентом договору комісії. Обов'язок комісіо-нера — повідомити комітента про свою відмову в письмовій формі. Договір комісії зберігає свою чинність протягом двох тижнів з дня одержання комітентом повідомлення комісіо-нера про відмову виконати доручення (ст. 410 ЦК). Якщо комісіонер відмовиться від договору внаслідок неможливості його виконати, яка настала з вини комітента, то він, крім відшкодування заподіяних витрат, має право отримати комі-сійну винагороду відповідно до виконаної ним частини дору-чення.

Комісійне доручення припиняється також у разі смерті комітента, визнання його недієздатним, обмежено дієздат-ним, безвісти відсутнім, а також внаслідок припинення юри-дичної особи, яка виступає як комітент. Але комісіонер зобов'язаний продовжувати виконання даного йому доручен-ня поки від правонаступників чи представників комітента не надійдуть відповідні вказівки (ст. 409 ЦК).

Висновки

Договір комісії схожий з договором доручення, оскільки правочин вчиняється в інтересах і за рахунок однієї особи за її дорученням іншою особою. Відмінності між ними полягають у наступному:

1) повірений діє від імені довірителя, комісіонер виступає від свого імені;

2) договір доручення може бути як сплатним, так і безоплатним, а договір комісії — завжди сплатний;

3) предметом договору доручення є юридичні дії, а предметом договору комісії — лише правочини (вужче поняття порівняно з юридичними діями).

Характеристики договору — консенсуальний, сплатний, двосторонній.

Форма договору — письмова. Незалежно від учасників, предмета та змісту договір комісії має бути укладений у письмовій