Курсова робота
“Чинність кримінальної відповідальності в просторі та часі”
План
1. | Вступ .............................................................................. | 2
2. | Чинність кримінального закону в просторі ............... | 3
2.1. | Територіальний принцип чинності кримінального закону............................................................................ | 4
2.2 | Принцип громадянства та універсальний принцип дії закону ...................................................................... | 11
2.2.1 | Кримінальна відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України .............................. |
11
2.2.2 | Кримінальна відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України ............................. |
13
2.3 | Правові наслідки засудження особи за межами України ......................................................................... |
15
2.4 | Видача особи ................................................................. | 16
3 | Чинність кримінального закону у часі ...................... | 19
3.1 | Принцип чинності закону | 19
3.2 | Поняття часу вчинення злочину ................................. | 21
3.3 | Зворотня сила закону ................................................... | 23
4 | Висновок ....................................................................... | 27
5 | Використана література .............................................. | 28
Вступ
Найбільш гострою формою реагування на протиправну поведінку людини є застосування кримінального права і пов’язане з цим обмеження прав та свобод людини. Тому тема «Чинність Закону про кримінальну відповідальність в просторі та часі” дуже важлива. І перш за все тому, що порушує питання застосування закону. Закону, який визначає покарання, громадську небезпеку тої чи іншої особи. Чинність закону в просторі та часі є досить розробленим інститутом карного права. Найбільш відомі роботи з даної теми належать Блуму М.І. і Тілле А.А., Сахарову А.Б., та Якубову А.Е. Проте, донині існують питання повною мірою суперечні, зокрема питання визначення м'якості санкції нового закону щодо санкції старого закону по верхньому або по нижній межі санкції.
Питання застосування чинності закону в часі та просторі стосовно злочинів проти власності розроблене мало, хоча категорія злочинів проти власності і є однією із самих «популярних» (по частоті здійснення) категорій злочинів . Торік майже 60% скоєних злочинів заподіяли майнову шкоду громадянам. Питання, пов'язані із злочинами, особливо проти власності, є важливими через частоту вчинення злочинів даної категорії, великого обсягу майнових втрат і, відповідно, частоти застосування правових норм, що установлюють відповідальність за здійснення злочинів проти власності.
Помилкове застосування закону про кримінальну відповідальність може призвести до помилок в кримінальному процесі та помилковому пакаранні невинних.
На перший погляд, не повинно виникати труднощів в оцінці не так давно прийнятого кримінального кодексу - скасовує він відповідальність чи вводить її , на яку території і на яких особ поширюється. Але на практиці може виникнути ряд проблем.
Досвід попередніх років, та й самого останнього часу свідчить, що у зв’язку з прийняттям нових законів перед органами дізнання, слідства, прокуратури та судами нерідко постають складні питання кваліфікації та призначення покарання за діяння, що сталися під час дії старого закону, скоєні поза межами території України, а також питання пов’язані з екстрадицією особ, скоївших злочин.
Наприклад, набрання чинності з 1 січня поточного року Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року № 889-IV (889-15), який запроваджує податкові соціальні пільги, види і розмір яких визначається ст. 6 цього Закону, поставив під сумнів питання:: чи є те або інше діяння, вчинене після 1 січня 2004 р., караним в кримінальному чи адміністративному порядку якщо відповідним законом настання відповідальності чи кваліфікація обумовлені певною кількістю неоподатковуваних мінімумів доходів громадян? Адже необхідно буде виходити не із 17 гривень, а з розміру податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону ( 889-15 ) для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 Закону).
При обговоренні проекту ККУ в Верховній раді ряд народних депутатів, в тому числі бувший Генеральний прокурор України Г. Васильєв, наполягали на такому формулюванні частини першої статті 5 ККУ: "Закони та інші нормативно-правові акти, які скасовують злочинність діяння, пом'якшують покарання або іншим чином поліпшують становище особи, що вчинила злочин, мають зворотну силу, тобто поширюються на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання такими актами законодавства чинності, а також на осіб, які відбувають або відбули покарання, але мають судимість". Проте зазначена поправка була відхилена з посиланням на те, що ніякі закони та інші нормативно-правові акти, крім кримінального закону, не можуть скасовувати злочинність діяння, пом'якшувати покарання та іншим чином поліпшувати становище особи. На жаль, парламентська більшість не врахувала фактичних реалій: Кабінет Міністрів України не маючи будь-якої відповідальності може тягнути невизначено довго з поданням законопроектів про внесення змін до кримінального закону. А з огляду на те, що податкова соціальна пільга буде щорічно збільшуватись до 2007 р., неврахування цього факту в кримінальному законі є більш ніж обурливим.
Тож беручи за основу Основний Закон України, діючий Кримінальний Кодекс, нормативні акти та учбову літературу розглянемо чинність закону про кримінальну відповідальність в часі та просторі визначену в 2 розділі КК України.
2. Чинність кримінальних законів у просторі.
Просторова юрисдикція означає поширення кримінального закону України в межах певної території та щодо певного кола осіб. Просторова юрисдикція (ст.6-8) кримінального закону ґрунтується на 3 основних принципах: територіальному, національному та універсальному. Територіальний принцип (ч.1-3 ст.6) регламентує чинність кримінального закону на території України. Винятком із територіального принципу є принцип дипломатичного імунітету (ч.4 ст.6). Він передбачає, що кримінально-правова юрисдикція України не поширюється на осіб, що мають дипломатичний імунітет, але зберігається щодо вчинених ними в Україні злочинів.