довільних (і частково недовільних) цілеспрямованих дій злочинця. Він детермінований сукупністю фактів об'єктивного та суб'єктивного характеру, склад та дія яких ситуаційні, що обумовлює відкритий характер способу як системи, відносну стійкість та повторюваність способів (Г. Г. Зуйков).
Способи вчинення та приховання злочину е самостійними криміналістич-ними поняттями (Р. С. Бєлкін). У методиці розслідування вони дають можли-вість визначати напрям розслідування, відшукувати злочинця, встановлювати механізм злочину та багато інших обставин.
Сучасні досягнення суспільних та технічних наук внесли до криміналісти-ки багато нових методів і тактичних прийомів виявлення, фіксації та дослі-дження матеріальних джерел інформації.
Оскільки в методиці практично реалізуються технічні засоби криміналіс-тичної та прийоми слідчої тактики, загальні положення (принципи), які нале-жать до цих розділів науки криміналістики, залишаються правомірними і для криміналістичної методики.
Нові методи досліджень розширюють межі дослідження речових доказів, дозволяють вирішувати проблему тотожності об'єктів на нових якісно-кіль-кісних рівнях. Наприклад, встановлювати тотожність певних об'єктів рідин та газоподібних речовин, ідентифікувати людину за звуковим мовленням, загаль-ними ознаками письма, виявляти, фіксувати та досліджувати тверді сипучі, рідкі та газоподібні об'єкти, які дозволяють розкрити «старі» злочини.
Методологічні основи є складовою частиною криміналістичної методики. До них насамперед належать філософські категорії та закони:
- закон загального зв'язку явищ, тобто всі факти, умови середовища, в якому вчинено злочин, взаємопов'язані, пізнання одного з них створює умови для пізнання інших;
- теорія відображення, за якою: а) якщо є слід, то існує слідоутворюючий об'єкт, б) будь-який взаємозв'язок породжує зміни (сліди - матеріальні та ідеальні);
- категорії загального та окремого, тобто загальні положення властиві окремим явищам, фактам і навпаки, всяке окреме е часткою для формуван-ня загального. Зокрема, узагальнюючи слідчу практику розробляють загальні методи розслідування, які властиві для пізнання кожного конкретного злочину.
Головними завданнями методологічних основ криміналістичної методики є:
а) розкриття основних умов, у яких проходить розслідування;
б) формування принципів використання сучасних методів пізнання фактів минулого;
в) розробка нових методів для розв'язування конкретної ситуації розслі-дування злочинів.
Методи розслідування ділять на три групи:
1) методи практичної діяльності осіб, які проводять слідство. В їх основі -наукові (загальнонаукові та спеціальні наукові) методи пізнання;
2) організаційно-управлінські методи провадження слідства збирання та обробки інформації;
3) аналітичні методи, методи аналізу події злочину та зібраної інформації;
вони побудовані на законах інформатики, математичної статистики та прийо-мах логічного пізнання.
На теперішній час для обробки та зберігання в автоматизованих банках даних (АБД) інформації використовують математичні, кібернетичні, кількісно-якісні методи, різні види моделювання, логічного аналізу.
Алгоритм - це сукупність правил, які визначають ефективну процедуру ви-рішення будь-якого завдання. Оскільки розслідування - ситуаційний процес, а кожна ситуація ставить конкретне завдання, то порядок вирішення ситуації є алгоритмом у його криміналістичному розумінні. Криміналістична методика, особливо окрема - це алгоритми, які приписують, як діяти слідчому, які засто-совувати слідчі дії, технічні засоби для розслідування конкретного виду злочи-ну (убивство, злодійство, розбійництво, рекет тощо). У зв'язку з цим криміна-лістичні рекомендації за суттю складають алгоритми діяльності для слідчого.
Евристична діяльність слідчого під час розслідування найяскравіше вияв-ляється при плануванні та визначенні напряму розслідування взагалі. На ос-нові узагальнення практики розслідування останнім часом розроблені та роз-робляються евристичні методи побудови типових версій. Зокрема, Ю.О. Відонов на основі статистичного взаємозв'язку елементів криміналістичної харак-теристики запропонував таблиці, які дозволяють прогнозувати особу злочинця, його місцезнаходження та деякі інші риси поведінки особи, яка здійснила убивство в умовах неочевидності.
Розслідування - це процесуальна діяльність слідчого, яка здійснюється засобами та методами переліченими в законі, а також розробленими наукою криміналістикою. Ця діяльність є визначеною системою, до якої включено:
а) встановлення у виявленій події ознак злочину;
б) прийняття рішення стосовно початку розслідування та визначення його напряму;
в) впровадження невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових за-ходів щодо встановлення злочинця;
г) планування розслідування та провадження подальших слідчих дій;
д) нарешті, після встановлення обставин, які необхідно довести, розслі-дування закінчується заключним етапом.
У кримінальному процесі розслідування ділять на стадії порушення кримінальної справи, дізнання, попереднє слідство, закінчення попереднього слідства, направлення до суду, судовий розгляд, касаційне провадження.
4. Ситуаційні особливості етапів розслідування
Процес розслідування, звичайно прийнято поділяти на кілька етапів як дотримання одного з принципів методики розслідування і найчастіше поділяти на первісний, наступний і заключний. По деяким складним багатоепізодним злочинах, а також пов'язаним з порушенням технічних, технологічних і інших правил іноді виділяють підготовчий етап. (Однак, будучи не частиною розслідування, а лише підготовкою до його початку, відповідно у кримінально-процесуальному законі етапом розслідування в прямому змісті він не є). Криміналістика: підручник / за ред. професорів А.Г. Філіпова, А.Ф. Волинського. – М.: Спарк, 1999
Зазначений розподіл процесу розслідування має істотне методичне значення, тому що кожний з виділених етапів має визначену специфіку в обсязі і методах даної криміналістичної діяльності. Тому для здійснення найбільш успішного розслідування злочину на всіх його етапах і на стадії підготовки до нього в методиці розслідування прийоми і способи дій слідчого розробляються з урахуванням особливостей зазначених етапів. Відповідно в кожній методиці виділяються особливості розслідування на первісному, наступному і заключному етапах.
Діяльність слідчого по поповненню відсутнього первинного матеріалу, необхідного для ухвалення рішення про початок розслідування чи відмову в порушенні кримінальної справи, також має визначений методичний аспект. Зокрема, характер ситуацій, що складаються в даний період, визначає загальний напрямок перевірки, комплекс перевірочних дій (який виключає слідчі, крім огляду місця події) і їх послідовність. Разом з тим методи цієї перевірки визначаються і короткими законними термінами її здійснення, і непроцесуальною формою діяльності. Криміналістика: підручник / за ред. Н.П. Яблокова. – М.: Юрист, 2000
На первісному етапі розслідування на основі