Суб'єкт злочину спеціальний — тобто особа, записана як матір або батько у свідоцтві про народження дитини, або особи, прирівняні до статусу батьків: усиновлювачі (опікуни), вітчим, мачуха, осо-ба, яка взяла дітей на постійне виховання або на утримання за умо-ви, що обов'язок платежу аліментів покладений на цих осіб рішен-ням суду.

У частині 2 ст. 164 передбачена відповідальність за вчинення цього злочину особою, раніше судимою за такий самий злочин.

Покарання за злочин за ч. 1 ст. 164 — виправні роботи на строк до одного року або обмеження волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 104 - виправні роботи на строк до двох років.

Злочини проти власності

Поняття і види злочинів проти власності

Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини влас-ності, що охороняються кримінальним законом як частина економіч-них відносин, як основа економічної системи держави.

Юридичним вираженням відносин власності є право власності — це, відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про власність»1, врегу-льовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Цей закон визначає, що власність в Украї-ні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Від-повідно до Конституції України від Імені українського народу права власника на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші при-родні ресурси України здійснюють органи державної влади та орга-ни місцевого самоврядування. Таким чином, суб'єктами права власності виступають — держава, юридичні та фізичні особи. Стаття 13 Конституції України проголошує рівність усіх суб'єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав дер-жавою. Тому кримінальне законодавство також охороняє всі форми власності, що існують в Україні.

Небезпечність злочинів проти власності, важливість її охорони кримінально-правовими засобами визначається тим, що вона є най-важливішою соціальною цінністю: нормальне функціонування відно-син власності забезпечує стабільність всієї економічної системи, підвищення рівня добробуту народу.

Єдність об'єкта — відносин власності — не виключає того, що безпосереднім об'єктом конкретних злочинів може виступати та чи інша форма власності.

Крім об'єкта, злочини проти власності мають також інші загальні об'єктивні і суб'єктивні ознаки.

Особливе значення для цих злочинів має їх предмет. Ним є приватне, колективне або державне майно.

Майно як предмет злочину має певні ознаки: 1) юридична — право на майно належить певному власнику або особі, якій воно на законній підставі ввірено, знаходиться у її веденні чи під її охоро-ною. Для винного майно є чужим; 2) економічна — майно має пред-ставляти певну матеріальну цінність, мати певну вартість. Іноді цю ознаку називають соціальною, оскільки вона означає, що в майно вкладена праця людини. Цінність, вартість майна якраз і вимірюєть-ся цією працею; 3) фізична — це предмети, речі, які можна вилучи-ти, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо.

Не відносяться до предметів злочинів проти власності предмети, що знаходяться в природному стані: ліс на корені, риба та інші водні тварини в природних водоймах, звірі у лісі тощо. їх незаконне зни-щення, пошкодження, вилов відносяться до злочинів проти довкілля (статті 246, 248 І 249). Але ці предмети стають предметом злочинів проти власності, якщо вони вже витягнуті з природного стану за до-помогою праці людини, або вирощуються людиною в спеціальних розплідниках, ставках тощо.

1 Відомості Верховної Ради України. —1991. — № 20. — Ст. 249.

Не є предметом злочинів проти власності вогнепальна зброя, бо-йові припаси, вибухові речовини, радіоактивні матеріали — стат-ті 262—267; наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори — ст. 312 та ін.; військове майно — статті 410, 411

та ін.

Крім майна у деяких злочинах проти власності предметом мо-жуть бути право на майно, а також дії майнового характеру, наприк-лад, при вимаганні (ст. 189) та шахрайстві (ст. 190).

Специфіка об'єкта І предмета визначають і загальні об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочинів проти власності.

З об'єктивної сторони більшість з них сконструйовані законо-давцем як злочини з матеріальним складом — їх обов'язковою озна-кою є спричинення внаслідок протиправного діяння суспІльно не-безпечних наслідків у вигляді матеріальної шкоди відносинам влас-ності. Тому закінченими вони є з моменту настання цієї шкоди. Од-нак для закінчення таких злочинів як розбій, вимагання, погроза знищення майна не потрібно фактичного настання шкоди (це так звані усічені склади злочинів).

Злочини у сфері господарської діяльності

Поняття і види злочинів у сфері господарської діяльності

Об'єднуючи в самостійний розділ Особливої частини КК (VII розділ) злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, законодавець виходить Із спільності їх родового об'єкта, яким є суспільні відносини, що складаються з приводу виробництва, розпо' ділу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг.

Безпосереднім об'єктом цих злочинів виступають конкретні суспільні відносини, що складаються у певній сфері господарської діяльності. Так, наприклад, безпосереднім об'єктом злочину, відпо-відальність за вчинення якого передбачена ст. 202 (порушення по-рядку зайняття господарською та банківською діяльністю), є сус-пільні відносини у сфері підприємницької діяльності. При вчиненні деяких злочинів у сфері господарської діяльності шкода заподіюєть-ся крім основного ще І додатковому безпосередньому об'єкту. Так, наприклад, безпосереднім об'єктом такого злочину, як випуск або реалізація недоброякісної продукції, є суспільні відносини, що забез-печують випуск доброякісної продукції, а додатковим можуть висту-пати життя т^ здоров'я споживача.

Велику частину злочинів у сфері господарської діяльності слід віднести до злочинів з формальним складом. Тому такі злочини не-обхідно вважати закінченими незалежно від настання наслідків, тобто з моменту вчинення вказаних у законі дій. Так, виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Украї-ну з метою збуту чи збут підроблених грошей, державних цінних па-перів або білетів державної лотереї є закінченим