вчиняються як шляхом дії, так і бездіяльності. Засобами вчинення багатьох злочинів проти громадської безпеки є або можуть бути предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.
Суб'єктивна сторона багатьох цих злочинів — прямий умисел або змішана форма вини, що передбачає умисел щодо діяння (на-приклад, щодо порушення певних правил) і необережність щодо на-слідку (наприклад, до загибелі людей).
Суб'єкт злочинів проти громадської безпеки, як правило, — будь-яка особа, а за деякі злочини, наприклад, терористичний акт — особа, яка досягла 14-ти років.
У багатьох випадках кваліфікуючими або особливо кваліфікую-чими ознаками злочинів проти громадської безпеки є загибель лю-дей або настання інших тяжких наслідків. Загибель людей означає ;
загибель однієї або кількох осіб. Під іншими тяжкими наслідками;
необхідно розуміти заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одній або кільком особам, середньої тяжкості двом чи більше особам, заподіяння майнової шкоди у великому або в особливо великому роз-мірі тощо.
Злочини проти безпеки виробництва
Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
В сучасних умовах важливе значення має охорона безпеки ви-робництва. Відступи від нормативних приписів вимог безпеки, що еі на підприємствах, шахтах, будовах, в сільському господарстві, запо-діюють серйозну шкоду життю і здоров'ю працівників виробництва,! сторонніх осіб, власності, довкіллю, і
Родовим об'єктом злочинів проти безпеки виробництва є відносини, що забезпечують безпеку виробництва. Виробництво — це складна соціально-
Докладніше див.: Тихий В. П. Злочини проти суспільної безпеки. — X., 1996
економічна і технічна відносно замкнута система,, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на отримання суспільно корисного результату. Складовим елементом такої системи є технічні та правові норми. ;
У ході виробничої діяльності або використання її результатів лю-дина зазнає або може бути піддана небезпечним чи шкідливим' впливам виробничих факторів самого різного характеру і ступеня:! механічним, хімічним, тепловим, електричним, електромагнітним1 тощо. Наявність на виробництві небезпечних та шкідливих факторів зумовлює потребу в станах (умовах), що необхідні для охорони жит-тя, здоров'я, збереження майна, довкілля. Таким станом на вироб-ництві є його безпека. Безпека виробництва — це такий технічний стан, при якому нейтралізується можливість поражаючого впливу на людей, майно і довкілля небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Для забезпечення безпеки виробництва використовують-ся закони та підзаконні акти, що відносяться до різних галузей пра- ва (трудового, природоохоронного, цивільного, господарського, адмі-ністративного, кримінального та Ін.), а також технічні норми.
Безпосередні об'єкти окремих злочинів проти безпеки вироб-ництва сходять в систему відносин родового об'єкта, хоч і мають свої особливості. Вони залежать, передусім, від видів безпеки виробництва, рівнів безпеки, характеру можливої шкоди та сфер її по-ширенні.
Необхідною складовою безпеки будь-якого виробництва є безпе-ка пращ яка поділяється на тонічну І санітарну, а за рівнями — на безпеку звичайних І підвищеню небезпечних робіт. Деякі виробни-цтва (як технічне ціле), окремі речовини (що є предметами праці) мають виняткову небезпечність, що вимагає особливих організацій, включаю-чи правове забезпечення. Такими є: вибухонебезпечні виробництва, л закон виробництва, в яких використовуються ядерні та радіоактивні матеріали. Нарешті, ряд виробництв здатний заподіяти шкоду поза виробничим інтересам, у зв'язку з використанням готової про-мислової продукції, її напівфабрикатів, а також експлуатацією збу-дованим будівель та споруд
Основним без посереднім об'єктом цих злочинів є безпека ок-ремих видів виробництв. злочинів
Потерпілими від цих злочинів можуть бути або тільки працівни-ки виробництва (статті 271 і 272), або І працівники виробництва, і сторони особи (статті 2^3 І 274), або тільки сторонні особи (ст, 270.
З об'єктивної сторони злочини проти безпеки виробництва ^конструйовані однотипне. Всі вони описані в законі як злочини з так званим матеріальним складом, і тому вимагають встановлення діяння, наслідків і причинного зв'язку.
Суспільне небезпечне діяння як ознака об'єктивної сторони про-являється в порушенні шляхом протиправної дії або бездіяльності вимог безпеки, що містяться в правилах безпеки праці та вироб-ництва. При цьому порушення звичайно виглядає не як одиничний .ікт дії (бездіяльності), а представляє сукупність таких актів, систе-му, де порушується не одна, а різні вимоги безпеки. Під порушенням слід розуміти недотримання або неналежне дотримання вимог
Злочини у сфері безпеки праці
Порушення вимог законодавства про охорону праці її ст. 271 визначене як: «Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого».
Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують безпеку праці. Згідно зі стандартами — безпе-ка праці це «стан умов праці, при якому виключено вплив на пра-цюючих небезпечних та шкідливих факторів виробництва»1.
Потерпілими від злочину можуть бути штатні працівники під-приємства, тимчасові робітники та службовці, учні виробничого навчання, студенти, учні профтехучилищ, які проходять виробничу практику та будь-які Інші особи, діяльність яких пов'язана з цим ви-робництвом. Порушення вимог законодавства про охорону праці, що заподіяло шкоду здоров'ю інших громадян, тягне відповідальність за статтями про злочини у сфері службової діяльності або проти життя та здоров'я особи.
Діяння визначено в ст. 271 як «Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці...». Диспози-ція цієї норми є бланкетною і відсилає до законодавчих та Інших нормативно-правових актів (законів, указів, постанов, інструкцій, положень, норм, вказівок, стандартів). ЦІ акти встановлюють прави-ла з охорони праці. За характером вимог, що є в них, та їх галузевої спрямованості розрізнюють загальні та спеціальні правила охорони праці. До загальних відносяться правила, що регулюють питання охорони праці у всіх сферах діяльності виробництва. Це Закон Ук-раїни «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р.2, а також окремі
Злочини проти