порушення права на отримання освіти — ст. 183; порушення права на безоплатну медичну допомогу — ст. 184.

5. Злочини проти сім'ї: ухилення від сплати аліментів на утри-мання дітей — ст. 164; ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків — ст. 165; злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування — ст. 166; зловживання опікунськими правами — ст. 167; розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) — ст. 168; незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) — ст. 169.

6. Злочини проти свободи совісті: пошкодження релігійних споруд чи культових будинків — ст. 178; незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь — ст. 179; перешко-джання здійсненню релігійного обряду — ст. 180; посягання на здо-ров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів — ст. 181.

Злочини проти виборчих прав громадян

Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Кон-ституції право громадян України брати участь в управлінні держав-ними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. По суті це є правом громадян на вільне волевиявлення в сфері управління державними справами.

Диспозиції всіх злочинів цієї групи є бланкетними, а тому для більш глибокого аналізу їх складів слід звернутися до таких законів:

«Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р.-;

«Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 р.2;

«Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, мі-ських голів» від 14 січня 1998 р.3; «Про вибори президента України» від 5 березня 1999 р.4.

Злочини проти виборчих прав громадян посягають на відносини, врегульовані цими законами.

Перешкоджання здійсненню виборчого права (ст. 157). Частина 1 цієї статті передбачає відповідальність за перешкоджання насильством, обманом, погрозами, підкупом або Іншим чином віль-ному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним Пре-зидентом України, народним депутатом України, депутатом Верхов-ної Ради автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, вести передвиборну агіта-цію.

З об'єктивної сторони цей злочин виражається в двох само-стійних діях: 1) у перешкоджанні вільному здійсненню громадяни-ном права обирати І бути обраним; 2) у перешкоджанні здійсненню права вести передвиборну агітацію.

Перешкоджання — це активний вплив на волю особи з метою примусити її відмовитися від участі у виборах або змінити зміст сво-го волевиявлення. Така протидіяя. Така протидія як під час голосу-вання, так І в період всієї виборчої кампанії.

Злочин вважається закінченим з моменту перешкоджання, тоб-то здійснення тиску на волю потерпілої особи, незалежно від того, чи добився винний бажаного результату під час виборів чи ні.

Способи перешкоджання можуть бути різними — насильство, обман, погрози, підкуп та ін. Насильство полягає у нанесенні побо-їв, спричиненні тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, зв'язуванні тощо. Якщо таке насильство утворює більш тяжкий зло-чин (наприклад, тяжке тілесне ушкодження, незаконне позбавлення волі), кваліфікація настає за сукупністю злочинів — ст. 157 і статей 121 або 146. Обман передбачає перекручення певних відомостей з метою введення потерпілого в оману щодо обставин, пов'язаних з виборами, наприклад, щодо особистості кандидата в депутати, часу, місця проведення виборів тощо. Погроза — це залякування засто-суванням фізичного насильства як до потерпілої особи, так І до її близьких, знищенням Їх майна, поширенням ганебних відомостей тощо. Підкуп являє собою передачу особі грошей, інших цінностей, надання будь-яких вигід, пільг майнового характеру як винагороду за зміну свого волевиявлення в участі у виборах або за відмову в такій участі.

Інший спосіб перешкоджання — це, наприклад, не надання приміщення для зборів виборців або неповідомлення про зміну часу зустрічі з кандидатом, необгрунтована відмова депутату виступити на телебаченні зі своєю програмою тощо.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-ти років.

Частина 2 ст. 157 посилює відповідальність, якщо цей злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища.

НайнебезпечнІшим відповідно до ч. З ст. 157 визнається пере-шкоджання, якщо воно реально вплинуло на результати голосуван-ня або виборів (наприклад, особа не була обрана до відповідного ор-гану влади).

У частинах 2 І 3 ст. 157 передбачена відповідальність спеціаль-них суб'єктів — члена виборчої комісії чи службової особи з вико-ристанням влади або службового становища.

Покарання за злочин, за ч. 1 ст. 157 — обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років; за ч. 2 ст. 157 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; за ч. З ст. 157 — позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Злочини проти трудових прав громадян

Безпосереднім об'єктом цих злочинів є конституційні права громадян у сфері трудових відносин. Зміст права на працю визначає ст. 43 Конституції України, вказуючи, що «кожний має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується». Тому пору-шення права на працю недопустиме, а найбільш небезпечні пору-шення цих прав тягнуть кримінальну відповідальність.

Перешкоджання законній діяльності професійних спі-лок, політичних партій, громадських організацій (ст. 170). Безпосереднім об'єктом цього злочину є законна діяльність проф-спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів. Диспозиція ст. 170 є бланкетною, тому при розв'язанні питання