Реферат з правознавства
Правові наслідки невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку.
1.
Санкції за невиконання або неналежне виконання цивільного обов’язку.
2. Поняття, види та форми цивільно-правової відповідальності.
3. Підстави (умови) цивільно-правової відповідаьності.
4. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.
1. - У разі невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку до його порушника може бути застосовано цивільно-правову санкцію.
- Цивільно-правова санкція- це негативний правовий наслідок, встановлений нормою цивільного права, що застосовується до правопорушника у разі невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку.
- За змістом та порядком застосування виділяються три види цивільно-правових санкцій:
- примусове виконання добровільно невиконаного обов’язку;
- оперативні санкції;
- цивільно-правова відповідальність.
- Примусове виконання добровільно невиконаного обов’язку
У разі невиконання боржником свого цивільного обов’язку добровільно він може бути примушений до його виконання в примусовому, тобто судовому порядку.
- Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 620 Цивільного кодексу України у разі невиконання боржником обов’язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та виманати її передання відповідно до умов зобов’язання.
Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов’язання на користь якого виникло раніше, а коли це не можливо визначити,- кредитор який першим пред’явив позов.
- Оперативні санкції- передбачені договором або актом цивільного законодавства засоби оперативного впливу на боржника, спрямовані на попередження інших правопорушень або зменшення їх шкідливих наслідків.
- не залежать від сили державного примусу;
- застосовуються управненою особою в односторонньому порядку.
- За спрямованістю поділяються на:
1). Оперативні санкції, спрямовані на одностороннє припинення правовідношення (ч.2 ст. 849 ЦК- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору);
2). Оперативні санкції, спрямовані на односторонню зміну правовідношення (ч.2 ст. 678 ЦК- у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати заміни товару).
- Цивільно-правова відповідальність.
2. - Три підходи щодо розуміння суті цивільно-правової відповідальності:
- Суть відповідальності полягає в пкладенні на правопорушника обов’язку перетерпіти певні негативні наслідки. Відповідальість виражається у заміні невиконаного обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку додаткового обов’язку, або у позбавленні права, з якого випливає порушений обов’язок (О.С. Іоффе).
- Суть відповідальності полягає в «охоронному правовідношенні». Цивільна відповідальність це не просто обов’язок особи зазнати в майбутньому певних втрат, а право відношення зміст якого складають взаємні права та обов’язки правопорушника і владного органу держави Малєїн Н.С.).
- Суть відповідальності полягає в ототожненні її із санкцією (засобом державного примусу) (Красавчиков О.А.).
- Суть цивільної відповідальності в реалізації відповідно ї санкції, її реальному застосуванні. Вона завжди лежить за межами головного правовідношення, є по відношенню до нього додатковим заходом.
- Цивільно-правова відповідальність- це застосування уповноваженим державою органом до порушника цивільних прав передбачених договором або актом цивільного законодавства додаткового негативного наслідку майнового або особистого (ст. 277 ЦК- спростування недостовірної інформації) характеру.
Види цивільно-правової відповідальності.
І За підставою виникнення:
договірна (глава 51 ЦК- відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірного зобов’язання);
недоговірна (глава 82 ЦК- відповідальність за заподіяння шкоди).
ІІ Залежно від розподілу прав та обов’язків між суб’єктами зобов’язання з множинністю осіб:
часткова (при частковій відповідальності кожна із зобов’язаних осіб відшкодовує збитки і сплачує неустойку пропорційно до розміру своє частки спільного боргу- ст. 540 ЦК);
солідарна (при солідарній відповідальності кредитор може вимагати відшкодування збитків і сплати неустойки як від усіх боржників разом, так і з кожного з них окремо, причому як повністю так і частині боргу- ст. 542-543 ЦК);
субсидіарна (при субсидіарній відповідальності у разі відмови основного боржника задовольнити вимогу кредитора або відсутності його відповіді на таку вимогу, кредитор може пред’явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну (додаткову) відповідальність- ст. 619 ЦК).
ІІІ За обсягом:
повна (ч.1 ст. 1166 ЦК- особа, яка задала шкоду відшкодовує її в повному обсязі);
обмежена (ч.2 ст. 924- перевізник несе відповідальність у розмірі фактично шкоди);
кратна
Форми цивільно-правової відповідальності
І За сферою застосування:
загальна ( відшкодування збитків);
спеціальні (сплата неустойки, втрата завдатку, примусове позбавлення права власності та ін.)
- Поділ підстав цивільно відповідальності на юридичну і фактичну.
Юридичною підставою цивільної відповідальності є договір або акт
цивільного законодавства, а фактичною правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання цивільного обов’язку.
Цивільно-правова відповідальність настає за таких умов (складу правопорушення):
1). наявність шкоди (збитків);
2). протиправна поведінка (дії чи бездіяльність ) особи;
3). причиний зв’язок між протиправною поведінкю і шкодою (збитками);
4). вина.
Шкода (збитки): майнова або немайнова (моральна)
Під майновою шкодою (збитками) відповідно до ст. 22 ЦК розуміються:
втрати яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі;
витрати, які особа зробила або мусить зроьити для відновлення свого прушеного права;
Реальні збитки
доходи, які б особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене
Упущена вигода
Немайнова (моральна) шкода полягає:
у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або ішим ушкодженням здоров’я;
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Протиправна поведінка
Умови правомірності дій
Умови правомірності бездіяльності
Причинний зв’язок
(безпосередність такого зв’язку)
Вина
- Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за
