Найважливіша після губернатора політична фігура в системі управління штату є державний секретар штату. Ця посада існує в усіх штатах. Функції державного секретаря досить різноманітні. Перш за все він здійснює збереження архівів і підтверджує правильність і законність державних актів штату, які публікуються. Державний секретар підтверджує властність штату на землю. Найважливіша функція державного секретаря - нагляд за виборами і затвердження законності всіх пов’язаних з ним дій. Він проводить референдуми і інші акції пов’язані з участю громадян.

Казначей штату, який відповідає за збереження грошових коштів штату і виплату їх за належним посвідченням, в 42 штатах обирається безпосередньо населенням. Казначею належить право визначати, в якому банку повинні зберігатись грошові кошти штату. В багатьох штатах казначей збирає податки і здійснює нагляд за правильністю їх стягнення.

Генеральний атторней, який вважається першим юристом штату обирається також населенням в 42 штатах. Обов’язок атторнея і його апарата - підтримання обвинувачення чи захисту у справах, в яких штат виступає однією з сторін. Генеральний атторней це радник губернатора і різноманітних відомств штату з правових питань. В деяких штатах на атторнея також покладено обов’язок бути юридичним радником і законодавчого органу, причому більш ніж в 30 штатах його зобов’язують допомогати членам законодавчого органу в підготовці законопроектів.

Серед інших вищих чиновників багатьох штатів слід відмітити суперінтедента освіти, який здійснює розподіл між графствами і окремими учбовими закладами асигнувань штату на освіту, також встановлення стандартів освіти в штаті.

Також, слід відмітити аудитора, уповноваженого здійснювати платежі по забов’язаннях штату і контролювати фінансову діяльність його виконавчих органів.

Виконавча влада штату - це найважливіша частина органів штату і її діяльність визначає напрям і характер роботи решти органів штатів.

Місцеве управління в США.

Найбільш розповсюджена адміністративна одиниця - округ, який традиційно зветься графством (приходом). Населення обирає раду графства, ряд посад (шериф, казначей). Також обираються цільові комісії. Парелально діють муніціпальні комісії, які обирають мера (здебільшого у великих містах).

Якщо врахувати, що в межах кожного з 50 штатів існує декілька форм муніципального упрвління, то в країні їх існує декілька сотен. Однак всі ці форми управління можна звести до трьох основних: мер-рада, комісія, рада-упарвляючий.

Мер-рада. В більшості міст мери обираються. До мерів ставляться вимоги мати право виборця і проживати в даному місці.

Повноваження мера визначаються хартією міста. Мери поділяються на “слабких” і “сильних”. Поряд з мерами обираються ряд адміністративних посадових осіб: “слабкий” мер, має право призначати лише дрібних урядовців, у нього відсутнє право вето стосовно рішень міської ради і строк його перебування на посаді не перевищує 2 років. “Сильного” мера характерезує його право призначати і звільняти міських чиновників всіх ступенів, на що лише зрідка потрібна згода ради, наявність права вето у відношенні рад; тривалість перебування на посаді 4 роки. Важливою ознакою “сильного” мера є право складати бюджет міста і вносити його на розгляд ради.

Існує 4 основних форм відкликання мерів: рішення ради, голосування виборців, судове рішення та наказ губернатора.

Ради при такому типі управлінні, як правило однопалатні. Лише невелика кількість міст (Нью-Йорк) має двопалатні ради. Рада обирається найчастіше від міста в цілому. Число членів ради 25 - 30 чоловік.

Комісія. Члени муніципальної комісії в кількості 3 - 7 чоловік обираються населенням по єдиному виборчому округу. Саме їм належить повнота влади, яку вони здійснюють разом в комісії і кожен окремо, поскільки кожен з них є відповідальним за діяльність одного з департаментів управління.

Вищим органом в рамках муніципалітету за законом лишається управляюча рада, яка обирається так само, як і більшість рад, по єдиному виборчому округу, в кількоств 5 - 9 чоловік.

Рада має нормотворчі повноваження. Але основним її повноваженням є призначення вищого адміністратора - управляючого, на якого покладається ведення справ у міському управлінні. Управляючий призначається радою на 4 роки, але може бути відкликаний радою до закінчення цього строку.

Найтиповішим і широко розповсюдженним адміністративно-територіальним підрозділом є графство.

В усіх графствах керівний орган називається радою графств. Найпоширенішими є чотири види організації такої ради: рада комісіонерів і контролерів, рада контролерів таужшиків, рада, яка складається з одного судді і комісіонерів, рада, яка складається з суддів і мирових суддей. Приблизно в 2/3 графств складаються керівні органи першого виду. Більшість рад графств обирається на строк в чотири роки, хоча по країні цей строк коливається від 1 до 8 років.

Ради графств здійснюють адміністраривні і судові повноваження, а також наділені деякою нормотворчою силою. Вони керують роботою всіх органів управління комунальним господарством, діяльністю поліції, пожежною охороною.

Великі повноваження належать графству в галузі фінансів. Рада графств стягує податки, встановлює умови і порядок займів.

Рада графств - основний орган в системі управління графства, він призначає деяких посадових осіб і визначає розмір їх жалування.

Одною з найстаріших посадовихх осіб графства є шериф. Він обирається населенням безпосередньо строком на 2 чи 4 роки. Традиційно на нього покладено обов’язок підтримання спокою в графстві, численні обов’язки по виклику в суд, проведенню арештів, а в деяких штатах навіть по стягненню податків.

Майже в половині штатів існує посада коронера, який розслідує справи про