Експертні криміналістичні підрозділи є також у Службі безпеки та у
військових округах Міністерства оборони. Ці лабораторії виконують в
основному попередні дослідження під час провадження дізнання і
попереднього слідства.

Київський науково-дослідний інститут судової експертизи (КНДІСЕ), Керівниками і організаторами цієї установи були відомі вчені С.М. Потапов, В.С. Фаворський (до 1917 р.) Ю.С. Сапожніков, Б.С. Вахліс, В.К. Лисиченко, О.П. Сашун, І.П. Кононенко. Нині НДІСЕ керує В.К. Стринжа, який доклав багато зусиль до створення матеріально-технічної бази інституту, розвитку й удосконалення його структури. На цей час у ньому функціонує дев'ять лабораторій.

Лабораторія судово-почеркознавчих досліджень є однією з провідних в Україні. У ній працюють найстаріші експерти-почеркознавці С.А. Цепинюк, В.В. Липовськпй, З.С. Меленевська. Лабораторія відома своїми дослідженнями щодо визначення усталеності ознак почерку у часі та частоти їх зустрічання, вивченням підписів і текстів з обмеженим графічним матеріалом. Крім того, вона розробляє проблеми автоматизації почеркознавчих досліджень, а також основи кількісної оцінки ідентифікаційного комплексу ознак почерку, на підставі якого експерт переходить від імовірності до вірогідності. Лабораторія займалася також дослідженнями листів, пов'язаних з дуеллю О.С. Пушкіна.

Лабораторія технічних досліджень документів, трасології та балістики розробляє та впроваджує в слідчу практику методи дослідження барвників (Є.Ю. Брайчевська) та друкованих форм (С.Д. Павленко), електронографічний метод дослідження паперу (Б.Р. Киричинський), метод радіографії з використанням радіоактивних ізотопів (В.К. Лисиченко), метод пофарбовано-прозорих реплік для одержання копій слідів на кулях. Проблемами комплексного дослідження і ситуаційного аналізу в судовій експертизі займаються В.Є. Бергер, Г.В. Прохоров-Лукін.

Лабораторія фізико-хімічних і біологічних досліджень завжди

відзначалася розробкою і запровадженням у слідчу практику фізико-хімічних методів дослідження, матеріалів і речовин, лакофарбових покрить. Фундаментальні досягнення вчених лабораторії узагальнено в монографічних дослідженнях "Спектральний змиссионньй анализ (Б.Ю. Гордон, 1962 р.), "Фотографические й физические методы исследования вещественных доказательств" (М.М. Зюськін, Б.Р. Киричинський та ін.). Фармпрепарата, наркотична сировина, рослинні волокна, смух тварин і вироби з них є об'єктами сучасних фізико-хімічних біологічних методів досліджень.

Лабораторія судово-автртехнічннх досліджень застосовує нові аналітичні методи вирішення ситуаційних завдань, що виникають на місцях ДТП. Тут розробляються основи транспортної трасології, програми для автоматизації методів автотехнічної експертизи.

Фоноскопічна лабораторія (керівник Ю.П. Попов) виникла на базі лазерної лабораторії, де вивчались перспективні напрями використання лазерної техніки в криміналістичній експертизі. Лабораторія займається фоноскопічними експертизами як ідентифікаційними, так і діагностичними, удосконаленням методик/і технічних комплексів дослідження звукових сигналів на магнітних носмях.

Лабораторія пожежно-техніиних досліджень розробляє методи і технічні засоби дослідження слідів пожеж, речових джерел, які вилучаються на місці пожежі, а також слідів пально-мастильних матеріалів і вибухонебезпечних предметів.

Лабораторія будівельних і товарознавчих досліджень здійснює товарознавчі й будівельно-технічні експертиз Тут також розроблюються нові методики експертних досліджень.

Лабораторія судово-економічних досліджень здійснює судово-бухгалтерські та економічні експертизи, розробляє "Нові методики щодо виявлення ознак /злочинів у діяльності банків, комерційних структур, державних і приватних підприємств, а також автоматизовані робочі місця (комплекси) для провадження судово-бухгалтерських екстгертиз.

Відділ теорії судової експертизи сформований на правах лабораторії,
але не займається проведенням експертиз. Його співробітники проф. М.Я.
Сегай і Г.М. Надгорний узагальнюють експертну практику, пропагують нові
методики дослідження, пропонують їх до впровадження у слідчу практику.
Відділ займається прогнозуванням потреб практики і надає щодо цього свої
рекомендації конкретним лабораторіям для наукових розробок, вивчає окремі
та загальні проблеми теорії судової експертизи. Головним напрямком у цій
діяльності є дослідження проблеми діяльності експерта (В.Ф. Берзін) при
формуванні переконання (висновку) на підставі встановленої експертом
сукупності ознак, що збігаються.

Харківський ЦЩСЕ їм. М.С. Бокаріуса. У 1912 р. М.С. Бокаріус організував кабінет науково-судової експертизи. У 1923 р. кабінет складався із відділів фізичних } хімічних досліджень, судово-медичних та макро- і мікроскопічних досліджень, ідентифікації осіб. У жовтні 1925 р. постановою уряду України кабінет було перетворено в Інститут науково-судової експертизи, його директором призначено проф. М.С. Бокаріуса. Структура закладу передбачала чотири відділи: ідентифікації, фотографічних, фізичних, хімічних та біологічних досліджень.

Після смерті М.С. Бокаріуса 1931 р. інститут очолив його син М.М.
Бокаріус, який багато в чому продовжив наукові дослідження свого батька. У
1941 - 1943 рр. інститут не функціонував у зв'язку з окупацією Харкова
німецькими військами. Тільки 4 листопада 1943 р. Раднарком України
ухвалив постанову про відновлення роботи інституту. Його директором став
молодий вчений В.П. Колмаков. З, 1967 р. Харківським НДІСЕ керує М.В.
Скорик, який змінив структуру і поновив матеріально-технічну базу
інституту.

Нині інститут як одна з провідних науково-дослідних експертних
установ відома далеко за межами України. В ньому функціонує вісім
лабораторій.

Лабораторія судово-почеркознавчих досліджень є однією з провідних в Україні. Тут працювали/ видатні вчені проф. Л.Є. Ароцкер, О.А. Єлісєєв, І.М. Можар, В.Г. Грузков4 І інші. У лабораторії розроблені фундаментальні методики ідентифікації автора за схожими почерками, виконаними з розривом у часі, уперше в криміналістиці розроблені програми автоматизованого дослідження рукописних текстів за допомогою ЕОМ. Пріоритетним напрямкам наукових досліджень лабораторії є розробка теорії авторознавства (С.М. Вул, Л.Є. Ароцкер). Створена С.М.Вулом методика авторознавчої експертизи, впроваджена в слідчу практику і використовується в багатьох експертних установах в Україні та за її межами, а його праці "Теоретические й метадические вопросы криминалистаческого исследования письменной речи" (1977) та "Вопросы судебных автороведческой зкспертизы" (1984) заклали наукові основи судового авторознавства.

Лабораторія судово-технїчного дослідження документів (керівник В.І. Кривошеїн), крім традиційних об'єктів, досліджує грошові знаки, , цінні папери, розробляє нові методики розпізнавання підробок і визначення справжності, технічного дослідження матеріалів документів, наприклад:
відновлення залитих текстів люмінесцентними розчинами; встановлення