злочину і особи злочинця. Так наприклад, застосування якого-небудь конкретного способу приховування злочину може свідчити про наявність у злочинця яких-небудь професійних навиків, доступності йому яких-небудь засобів, наявності автомототранспорту або характеризувати рівень загального розвитку, письменності. Окрім цього, спосіб приховання може дати інформацію про психічне здоров'я і стан злочинця.
Способи приховування вбивств на замовлення.
Перша група включає способи приховання, пов'язані з трупом потерпілого.
Це:
переміщення трупа з місця злочину без укриття, знищення, розчленовування, спотворення;
переміщення трупа з подальшим його укриттям, знищенням, розчленовуванням, спотворенням;
часткове або повне знищення, спотворення, расчленування трупа на місці злочину.
Переміщення трупа без його укриття, знищення, розчленовування мали місце в 7% випадків. Труп вивозився за межі населеного пункту і залишається в труднодоступних, мало прохідних місцях (у лісі, віддалено від доріг). Ініціаторами таких дій були організатори, які, як правило, знаходилися з жертвою в родинних або інших близьких стосунках, або самі виконавці. Вбивство скоювалося, за рідкісним виключенням, за місцем проживання жертви.
Переміщення трупа з подальшим його захованням, знищенням, спотворенням мало місце в 10% випадків. Спосіб приховування трупа, пов'язаний із закопуванням в землю мав місце в 3% вивчених випадків.
У ряді випадків (5%) труп топився у водоймищах, в 2% засипався сипкими матеріалами, сміттям. Причому місце здійснення вбивства і заховання трупа, як правило, не співпадало.
Розчленовування трупа здійснювалося шляхом відрізування голови, рук, ніг і мало місце в 4% випадків. Згодом частини тіла ховалися в різних місцях. Підтвердженням цьому можуть служити матеріали наступної кримінальної справи: У котловані спортивного комплексу медичного університету м. Одеси, що будується, в 2000 році був знайдений спотворений труп чоловіка без голови. Затримані за скоєння вбивства в іншому районі Одеси батько і син Л. дали свідчення про те, що мав місце факт вбивства з відчлененням голови, при цьому місця вбивства, розчленовування і поховання знаходилися в різних районах міста. Останки тіла ідентифіковані.
Слідчій практиці відомі і такі приклади, коли злочинці не тільки спотворювали жертву, але підкидали труп іншої особи. У лісі був знайдений труп без голови. При ньому знаходився паспорт. При перевірці паспорта був виявлений факт переклеювання фотографії. З'ясувалося, що власник паспорта живий, а паспорт у нього був викрадений. Згодом з'ясувалося, що убитим виявився лідер злочинного угрупування П. Паспорт на ім'я іншої особи підкинули навмисно, щоб ввести органи слідства в оману і перешкоджати встановленню особи жертви.
Спалювання трупа як спосіб приховання злочину застосовувався в 5% випадків. Воно чинилось з використанням бензину, інших горючих і легкозаймистих речовин і матеріалів, а також в топках котельних. Як правило, вбивство скоювалося в будинку, квартирі, автомашині, а потім труп вивозився аби куди або виносився за межі житла. Підтвердженням факту застосування названого способу приховування можуть служити наступні приклади: ч
В ході вечірньої перевірки в НТК-14 суворого режиму було встановлено відсутність двох осуджених В. і X. Дводенні пошуки зниклих позитивних результатів не принесли. Увечері наступного дня залишки згорілих тіл були знайдені в топці печі ливарного цеху. Вбивство до теперішнього часу не розкрито.
В ході гасіння пожежі в житловому масиві Лузановка м.Одеси, пожежники знайшли трупи чотирьох чоловіків, у яких голови були розбиті гострими предметами. За здійснення вбивства за замовленням затримані 18 неповнолітніх, які вчаться у ГІТУ, які щиросерде розкаявшись, пояснили, що скоїли вбивство порубавши тіла залізною арматурою, а потім, в цілях заховання слідів вбивства, облили будинок гасом і підпалили. По даній справі, окрім виконавців, осуджені підбурювач і посібник, а також замовник вбивства.
Спотворення у всіх випадках було руйнуванням м'яких тканин і кісток голови трупа (лицьового відділу) і здійснювалося шляхом розмноження голови трупа, нанесенням механічних ушкоджень, в основному, колюще-рубаючими і ударними предметами (ножами, сокирами, молотками і іншими предметами). Крім того, застосовувався такий прийом спотворення як підкидання трупа під залізничний і автомобільний транспорт. У вище перелічених діях по конкретних справах брали участь всі учасники злочину в різних комбінаціях (виконавець - організатор; виконавець -посередник; посередник - організатор). Зафіксовані поодинокі факти залучення для приховування трупа осіб, що стали свідками злочину через конкретні обставини і побажали надати допомогу. Як правило, це бувають родичі злочинців (зазвичай організатора). Слідчій практиці відомий навіть випадок, коли до приховування трупа залучалися неповнолітні.
Отже, приховування трупа має місце в тих випадках, коли жертва і наймач знаходилися в родинних або Інших близьких стосунках (співжиття, інтимний зв'язок, партнерство по дрібному бізнесу);
приховування трупа має місце у випадках, коли причина конфлікту, факту неприязних відносин, інші можливі мотиви злочину очевидні або відомі певному колу осіб.
Прийоми, спрямовані на приховування трупів і даних, що стосуються вбивства, підрозділяються на 4 групи.
Першій групі властива закономірність, яка підтверджується численними фактами із слідчої практики про те, що приховування трупа в переважній більшості випадків має місце в сільській місцевості, невеликих робочих селищах і містах з невеликою кількістю населення. Це пов'язано з тим, що в сільській місцевості і інших невеликих населених пунктах ступінь знайомства і вірогідність спілкування набагато вищі, ніж у великих містах. У сільській місцевості набагато важче приховати конфлікти, сварки і інші життєві ситуації, а значить набагато легше виявити осіб, що можуть бути зацікавленими в смерті конкретної людини. Тому саме в сільській місцевості злочинці прагнуть заховати труп, вжити заходи, перешкоджаючі встановленню особи трупа і його спізнанню. А у разі вбивства з подальшим приховуванням самі заявляють про зникнення родича, знайомого, партнера по бізнесу, проявляють показну заклопотаність зникненням конкретних осіб, роблять "активні"