Зафіксовані випадки обману організаторів. Так, наприклад, були випадки, коли особа згодилася виконати "замовлення", одержувала гроші, проте злочин не скоювала. У харківській області громадянин Н., що згодився вчинити злочин за винагороду, прибув до жертви М. і повідомив про наміри наймача позбавити його життя. Потім виконавець запропонував жертві сфотографуватися лежачим в калюжі крові на землі. Для цієї мети вони зарізали курку, вимазали жертву кров'ю. Після цього виконавець надав фотознімки організатору і одержав винагороду. Також відмічені випадки, коли особа, якій було запропоновано скоїти вбивство, заявляла про це до правоохоронних органів. Мав місце і такий випадок, коли виконавці прибули до жертви і зажадали в обмін за збереження життя винагороду, більшу за розміром, ніж було запропоновано організатором за здійснення вбивства.

Після того, як виконавець знайдений І одержано його згоду на здійснення злочину за винагороду, наступає другий етап підготовчої діяльності.

Другий етап за часом також може бути доволі тривалим, оскільки саме на цьому етапі відбувається розробка сценарію злочину. Злочинці вивчають спосіб життя майбутньої жертви, його розпорядок дня, звички, захоплення, з'ясовують умови і форми охорони, якщо така є. Вони виїжджають на місце передбачуваного вбивства, з'ясовують можливості застосування того або іншого виду зброї, підшукують шляхи відходу. Аналіз цієї інформації дозволяє злочинцям вибрати найсприятливіше місце і час для здійснення злочину, а також спосіб його здійснення. На цьому ж етапі злочинці розглядають варіанти виманювання жертви з житла або заманювання в конкретне місце. По вивчених справах виконавці в 70% випадків виїжджали особисто до місця передбачуваного вбивства, знайомилися з обстановкою, а в окремих випадках створювали умови для подальшого заховання трупа і знарядь злочину. На цьому ж етапі злочинці угоняли автомототранспорт, який ними надалі використовувався для прибуття на місце злочину і відбуття з нього.

Третій етап підготовки полягає в здійсненні активних дій, спрямованих на виманювання жертви з квартири або заманювання в конкретне місце, а також доведення її до безпорадного стану (алкогольне або наркотичне сп'яніння), організацію засідки або переслідування. Подібні дії залежно від плану здійснення злочину і розподілу ролей можуть здійснюватися або організатором, або посередником, або виконавцем.

Виманюючи або заманюючи жертву, організовуючи засідку, доводячи її до безпорадного стану, злочинці створюють собі сприятливі умови для здійснення злочину. Слід зазначити, що цей етап не є обов'язковим і може бути відсутнім взагалі.

По вивчених справах виманювання жертви мало місце в 7% всіх випадків. Для виманювання жертви злочинці удавалися до різного роду прийомів. У 3% випадків злочинці дзвонили жертві по телефону, вводили її в оману щодо своєї особи і запрошували з'явитися в конкретне місце у призначений час. Відключали електроенергію в квартирі жертви і тим самим примушували її вийти на майданчик. Мали місце випадки, коли виконавці, діючи під виглядом працівників міліції, відвезли жертву і вбивали. Були і такі факти, коли виконавці дійсно були працівниками міліції, вони відвезли жертву нібито у відділення міліції, а насправді вивозили в затишне місце і вбивали.

Так, громадянину X., інженеру УЖКХ, що проживає в Донецькій області, біля 21-ої години подзвонили по телефону і запропонували з'явитися в територіальне відділення міліції у зв'язку з скаргою, що надійшла, про те, що шум в його квартирі заважає мешканцям будинку. По випадковому збігу якраз в цей час діти затіяли гру і в квартирі дійсно було шумно. Коли він вийшов з квартири, то був розстріляний на сходовому майданчику з автоматичної зброї.

Таким чином злочинці не тільки вибирають сприятливі умови для здійснення злочину, але і створюють їх самі.

У 4% випадків злочинці насильно доставляли жертву до місця передбачуваного вбивства. У 2% випадків злочинцями виявлялися працівники органів внутрішніх справ, які, користуючись своїм службовим становищем, приїжджали додому до жертви і вимагали проїхати з ними. Доставивши жертву в намічене для вбивства місце, вони скоювали злочин.

У 7% випадків жертву заманювали в конкретне, як правило, малолюдне місце під приводом сумісного розпивання спиртних напоїв, проведення сумісного відпочинку, дозвілля або нібито для вирішення якихось питань або здійснення якихось дій. Ці дії в 2% випадків здійснювалися виконавцем; у 2% — посередником; у 3% — організатором. У 6% випадків жертву перед вбивством доводили до безпорадного стану (алкогольне, наркотичне сп'яніння). Подібні дії здійснювалися в 30% випадків виконавцем, в 40% — організатором і в 10% — посередником і в 20% — сумісно виконавцем і посередником або організатором і виконавцем.

У третій етап також входять дії по організації засідки або переслідування. Аналіз вчинених злочинів свідчить, що засідка організовувалася злочинцями в 75% випадків. Засідки організовувалися за місцем проживання і роботи жертви, в місцях проведення дозвілля. В деяких випадках злочинцям доводиться тривалий час чекати жертву і знаходитися в засідці по декілька днів. Оскільки засідка або переслідування передують здійсненню вбивства, то ці дії виконуються самими виконавцями, за тим винятком коли організатор або посередник беруть особисту участь у вбивстві.

Із слідчої практики прокуратури Одеської області примітний такий приклад. У 1997 році співробітниками управління кримінального розшуку УМВД в Одеській області в результаті вміло проведеного комплексу оперативно-криміналістичних заходів, затримана злочинна група, що мала на меті вбивство мера міста Одеси 3. І. Гурвіца. Реалізувати свій злочинний задум — вбивство за замовленням, група виконавців (очолював групу майстер