Розташування у системі Особливої частини норм про відпові-дальність за окремі злочини за їх об'єктом має неабияке значення для правильного застосування закону, тлумачення його дійсного змісту, орієнтування у самому Кодексі.

Всі норми Особливої частини КК за своїм змістом можна поділи-ти на три групи: заборонні, роз'яснювальні та заохочувальні.

Переважну більшість становлять заборонні норми, (норми-забо-рони), що забороняють певні вчинки людей (злочинна дія або зло-чинна бездіяльність) під загрозою застосування особливого виду державного примусу — кримінального покарання.

Роз'яснювальні норми пояснюють певні поняття, розкривають зміст термінів, що вживаються у КК.

У КК також міститься багато заохочувальних норм, сутність яких полягає в тому, що за певних умов особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності з урахуванням її посткримінальної поведінки. Це, на відміну від добровільної відмови від доведення злочину до кінця (ст. 17) і загальних норм, що регу-люють звільнення від кримінальної відповідальності (розділ IX За-гальної частини КК), спеціальні норми, які звільняють особу від від-повідальності, незважаючи на те, що вона вже вчинила злочин і в її діях є всі ознаки відповідного складу злочину.

Заохочувальні норми мають важливе значення для попереджен-ня і припинення відповідних злочинів, стимулювання посткримі-нальної поведінки, що свідчить про втрату особою суспільної небез-пеки.

Види злочинів проти статевої свободи

Статеві злочини мають своїм об'єктом статеву свободу особис-тості (зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, примушування до вступу в статевий зв'язок) або статеву недоторканість неповнолітніх (статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, і розбещення неповно-літніх).

Міні хотілося б коротко їх розглянути:

Згвалтування

Як вже зазначалося згвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Див.: ч. 1 ст. 152 КК України.

Об’єкт

Безпосереднім об'єктом зґвалтування є статева свобода, а як-що потерпіла особа не досягла статевої зрілості — її статева недо-торканість. Причому ні моральне обличчя потерпілої особи, ні га-небний спосіб життя, ні аморальна поведінка, ні характер відносин з тим, хто притягується до відповідальності за її зґвалтування (по-дружні стосунки, наявність попереднього зґвалтування або добро-вільного статевого зв'язку тощо) не виключають, за доведеності ін-ших ознак складу цього злочину, відповідальності за ст. 152. Віктимна поведінка потерпілої особи за жодних умов не може звільни-ти винного від відповідальності за ст. 152, проте може бути врахована при визначенні покарання насильнику.

Як випливає з тексту ст. 152, у законі йдеться про потерпілу особу, тобто він визнає зґвалтуванням не лише насильницькі стате-ві зносини чоловіка з жінкою, а й такі самі зносини жінки з чолові-ком. У першому випадку фізичним виконавцем злочину є чоловік, а потерпілою — жінка, у другому, навпаки, виконавець — жінка (жін-ки), а потерпілий — чоловік.

Під статевою свободою слід розуміти право повнолітньої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу. Статева недоторканість — це абсолютна заборона вступати у природні статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин не є носієм статевої свободи, всупереч її справжньому волевиявленню.

Об’єктивна сторона

З об'єктивної сторони зґвалтування полягає у статевих зноси-нах із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосу-вання або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Тобто статеві зносини при зґвалтуванні відбуваються проти волі по-терпілої особи. Внаслідок застосування фізичного насильства або погрози ним воля потерпілої особи пригнічується, а при використан-ні безпорадного стану така воля ігнорується.

Інші форми задоволення статевої пристрасті, крім статевого акту у природній формі, складу зґвалтування не утворюють і за на-явності для цього підстав кваліфікуються за ст. 153 або деякими іншими статтями Особливої частини КК,

Перелік способів, за наявності хоча б одного з яких статеві зно-сини між особами жіночої і чоловічої статі визнаються зґвалтуванням, є вичерпним. Тому не є кримінально караними настирливі пропозиції особі вчинити з нею природний статевий акт, якщо вони не поєднуються з жодним із таких способів. Дії особи, яка домоглася згоди потерпілого на статевий акт не за допомогою фізичного чи психічного насильства або використання безпорадного стану, а шляхом обману чи зловживання довірою (освідчення у коханні, обіцянка укласти шлюб, у т.ч. зроблену в урочистій обстановці і з повідомленням про це родичам, подача заяви до відділу РАГС тощо), не містять складу цього злочину.

Статеві зносини при зґвалтуванні — це лише природні статеві зносини, тобто зносини (сполучення) чоловіка з жінкою шляхом уведення чоловічого статевого члена в статеві органи жінки. Зґвал-тування вважається закінченим з моменту початку статевих зносин. Дії, безпосередньо спрямовані на вчинення статевого акту, але не доведені до його початку з причин, що не залежать від волі винного, утворять собою замах на зґвалтування (наприклад, спроба перебо-роти опір потерпілої особи шляхом застосування фізичного насиль-ства,