Фахівці підрахували, що частка тіньового сектору в економіці України вже становить близько 50%. На рівнях концернів та фінансових груп величезні обігові кошти контролюють корумповані чиновники найвищих рангів та олігархи. На рівнях окремих підприємств та базарів облік прибутків провадять бритоголові “братки”. В усіх сферах повинен бути жорсткий контроль держави з її податковим та правозахисним апаратом.

Близько 50% капіталів обертаються поза легальною банківською системою. Протягом останніх 8 років з України нелегально експортовано капіталу, який оцінюють сумою 25 мільярдів доларів. А держава тим часом не може наповнити бюджет і подбати про бідних і малозабезпечених людей.

Величезна кількість бюрократичних обмежень також спонукає підприємців до того, щоб розвивати свій бізнес у “тіні”. Господарську діяльність регулюють понад 30 законів, близько 30 президентських указів та понад 80 постанов Кабінету Міністрів. На кожне мале підприємство щороку припадає близько 20 різноманітних перевірок. Тож не дивно, що підприємцеві легше дати хабара чиновникові, аніж витримати такий бюрократичний тиск.

Жага хабарництва охопила весь чиновницький апарат. Нині в Україні без хабара не можна ані відкрити цигарковий кіоск, ані вкласти мільйонні інвестиції у відродження великого підприємства. За таким “інвестиційним кліматом” дуже важко дочекатися довгоочікуваних інвестицій у перспективне виробництво.

“Тіньові” клани і групи мають неабиякий вплив на реґіональні та державні органи влади, депутатські фракції та засоби масової інформації. Вони беруть під контроль перерозподіл власності в усіх сферах економічної діяльності і монополізують цілі її ділянки. Напрошується питання - хто в Українській державі господар?

2.2. Бізнес організованої злочинності

Професійна злочинність настільки ж стара, як і цивілізація. Однак, організована злочинність (у сучасному розуміння слова) народилася набагато пізніше, приблизно століття тому. Справа в тому, що виникнення організованої злочинності - це якісно новий етап розвитку злочинного світу. Якщо "неорганізовані" злочинці є аутсайдерами суспільства, то діяльність сучасних мафіозі будується в основному за законами бізнесу, і тому вони стали складовим елементом суспільної життєдіяльності.

Загальновідомо, що головна мета злочинних організацій - добування максимальної матеріальної вигоди. У зв'язку з цим доцільно згадати концепцію М.Вебера про два принципово різні типи "прагнення наживи". Авантюристичні прагнення збагачення (у т.ч. шляхом грабежу і злодійства) спостерігається з найдавніших часів. Але тільки в умовах капіталістичного ладу складається відношення до багатства як до закономірного результату раціональної діяльності щодо вироблення споживчих благ. Організована злочинність функціонує за законами саме раціонального капіталістичного підприємництва, і тому її економічна історія невідривно пов’язана з історією ринку.

Формулюючи визначення організованої злочинності, вітчизняні і закордонні кримінологи одностайно підкреслюють такі її характеристики, як:

а) усталеність, систематичність і тривалість;

б) ретельне планування злочинної діяльності;

в) поділ праці, диференціація на керівників і виконавців - фахівців різного профілю;

г) створення грошових страхових запасів ("общаків"), що використовуються для потреб злочинної організації.

Неважко побачити, що всі ці ознаки цілком копіюють характерні риси легального капіталістичного підприємництва. Тому організовану злочинність варто розглядати в першу чергу як особливу галузь бізнесу, специфічну сферу економічної діяльності. Цей підхід уже знайшов відбиток в офіційних визначеннях організованої злочинності. Наприклад, у США закон 1968 року про контроль над злочинністю характеризує організовану злочинність як протизаконну діяльність членів високоорганізованої і дисциплінованої асоціації, що займається постачанням заборонених законом товарів або наданням заборонених законом послуг".

Розглянемо ряд особливостей економіки організованої злочинності, яким у вітчизняній науковій літературі не надано поки достатньо уваги.

1) Попит на мафіозному ринку. Це відноситься не тільки, наприклад, до наркобізнесу, коли мафіозі "усього лише" продають товар, що добровільно робить вибір клієнтам, але і рекету, коли організована злочинність бере на себе охорону підприємців від неорганізованої злочинності.

Узагалі можна зробити висновок, що організована злочинність складається тільки там і тоді, де і коли виникає стійкий і високий попит на заборонені товари і послуги. Тому економічна історія організованої злочинності - це пошук керівниками мафій вільних ринкових ніш, закріплення і розширення своїх позицій у конкурентній боротьбі з іншими злочинними організаціями, а також періодичне "перепрофілювання", викликане з думкою ринкової кон'юнктури. Мафія може "замовляти" попит на свою продукцію (часто рекетири "захищають" бізнесменів від самих себе), але в цілому вона лише задовольняє суспільні потреби, що сформувалися об'єктивно. Наприклад, широкий розмах рекету в Україні - породження високого попиту бізнесменів на правоохоронні послуги в атмосфері слабкої специфікації прав власності, розгулу "звичайної" злочинності, низкою ефективності діяльності органів внутрішніх справ.

2) Профіль злочинного виробництва. Економіка організованої злочинності заснована на сполученні різних видів бізнесу, злочинного і легального. Мафія (як і легальні фірми) намагається "не класти всі яйця в один кошик": хоча є переважне виробництво, що дає основну масу прибули, мафіозі не закидають остаточно старих промислів і одночасно освоюють "плацдарми" для нових. Наприклад, в епоху "сухого закону" американські гангстери одержували основні прибутки від підпільної торгівлі алкогольними напоями, але одночасно продовжували контролювати проституцію і починали освоювати наркобізнес (основним злочинним промислом наркобізнес став тільки в 60-70-ті роки). Зміна головної спеціалізації пояснюється при цьому не стільки протидією органів правопорядку, скільки змінами попиту, діяльністю легального "великого бізнесу" і витисненням старого малоприбуткового бізнесу новим високоприбутковим. Крім того, мафія звичайно поєднує два напрями економічної діяльності: нелегальне виробництво, де "напрацьовуються" великі гроші, і легальне виробництво, де ці гроші "відмиваються". У результаті економіка організованої злочинності виглядає як айсберг: на очах - легальний, відносно малоприбутковий сам по собі бізнес (наприклад, переробка вторсировини), "під водою" - високоприбутковий нелегальний бізнес (наприклад, наркобізнес).

3) Витрати виробництва і