дані, які стали приводом до порушення кримінальної справи, обставини справи, як їх встановле-но на досудовому слідстві, місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрані у справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред’явленого йому обвинувачення; доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують і пом’якшують його відповідальність. При посиланні на докази обов'язково зазначаються аркуші справи.
Описова частина, як правило, починається з викладу всього об-сягу вчинених обвинуваченим злочинів та їх юридичної оцінки. По-тім викладаються окремі епізоди в хронологічному або системному порядку.
Кожний епізод описується окремо та повністю із зазначенням усіх обставин предмета доказування. Потім викладаються докази.
У багатоепізодних справах можливе поєднання хронологічного та системного методів при оформленні описової частини висновку.
В резолютивній частині обвинувального висновку наводяться ві-домості про особу кожного з обвинувачених, дається стисле формулю-вання пред’явленого обвинувачення із зазначенням його суті та юри-дичної кваліфікації.
Формулювання пред’явленого обвинувачення повинне відповідати хоча б трьом вимогам:
- в ньому мають бути викладені всі факти злочину і дана оцін-ка ролі кожного з обвинувачених;
- воно має фактично та юридично співпадати з тим, що сказано про злочин в описовій частині;
- воно має відповідати висновкам постанови про притягнення особи як обвинуваченого і не виходити за її межі.
Обвинувальний висновок підписує слідчий, а якщо слідство про-водилось декількома слідчими, - старший слідчої групи (ст. 119 КПК), із зазначенням місця і часу його складання.
Якщо обвинувачений не володіє мовою, якою складено обвинуваль-ний висновок, то слідчий повинен забезпечити його переклад на рід-ну мову обвинуваченого або іншу мову, якою він володіє. Переклад у кількох примірниках приєднується до справи.
До обвинувального висновку додаються документи, які мають на меті полегшити вивчення справи прокурором, суддями, іншими учасника-ми процесу. Зокрема до обвинувального висновку додаються:
- список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з заз-наченням їх адреси і аркушів справи, де викладені їх показання або висновки;
- довідка про рух справи та про застосування запобіжного захо-ду з зазначенням часу і місця тримання під вартою кожного з обвину-вачених, якщо вони заарештовані;
- довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті до забезпечення цивільного позову і можливості конфіскації майна;
довідки про судові витрати в справі за час досудового слідст-ва з посиланням на відповідні аркуші справи.
У списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з метою нерозголошення відомостей про осіб, щодо яких у порядку, пе-редбаченому статтями 52-1 та 52-3 КПК, застосовані заходи безпеки, замість їх справжніх прізвища, ім’я і по батькові зазначається псевдонім, а замість адреси - назва органу, який здійснює заходи без-пеки, та його адреса.
Крім обвинувального висновку, за результатами розслідування слідчий може внести також подання про усунення причин та умов, які сприяли вчинення злочину.
Склавши обвинувальний висновок, слідчий направляє справу проку-ророві.
5. Дії та рішення прокурора у справі, яка надійшла до нього з обви-нувальним висновком.
Обвинувальний висновок складає слідчий. Однак юридичної сили цей процесуальний документ набуває тільки після затвердження його прокурором. Якщо в суді виявиться, що обвинувальний висновок не зат-верджено прокурором або його заступником, кримінальна справа у всіх випадках підлягає поверненню для додаткового розслідування.
Таке значення Факту затвердження обвинувального висновку про-курором пояснюється тим, що з обвинувальним висновком у прокурора пов’язано виконання двох функцій:
- функції здійснення нагляду за додержанням законів органами досудового розслідування та;
- функції державного обвинувачення, яку він виконує в суді (ст. 121 Конституції України).
Прокурор повинен:
- перевірити, наскільки всебічно, повно й об’єктивно було про-ведено досудове слідство, чи не було допущено при цьому істотних по-рушень кримінально-процесуального закону, чи доведено винність обви-нуваченого у вчиненні злочину зібраними слідчим доказами;
- переконатися, що досудове розслідування було проведено належ-ним чином і зібраних доказів достатньо для віддання обвинуваченого до суду, він затверджує обвинувальний висновок і передає справу до суду.
Обвинувальний висновок слідчого стає, таким чином, процесуаль-ним актом, що виходить вже від органу державного обвинувачення.
Відповідно до ст. 228 КПК України, прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зобов’язаний перевірити:
1) чи мали місце подія злочину;
2) чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину;
З) чи були додержані під час провадження дізнання і досудового слідства вимоги КПК про забезпечення права підозрюваного і обви-нуваченого на захист;
4) чи немає в справі обставин, що тягнуть за собою закриття справи згідно з статтею 213 КПК;
5) чи пред’явлено обвинувачення по всіх установлених злочинних діях обвинуваченого;
6) чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального закону;
7) чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті у вчи-ненні злочину;
8) чи додержано вимог закону при складанні обвинувального вис-новку;
9) чи правильно обрано запобіжний захід;
10) чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків, за-подіяних злочином, і можливої конфіскації майна;
11) чи виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню злочи-ну, і чи вжито заходів до їх усунення;
12) чи додержано органами дізнання або досудового слідства всіх інших вимог КПК.
Якщо прокурор або його заступник, ознайомившись з матеріалами справи, знайшов там позитивні відповіді на всі ці питання, він зат-верджує обвинувальний висновок і передає справу до суду.
У випадку коли досудове розслідування було проведено належним чином, але обвинувальний висновок не відповідає матеріалам справи або вимогам, що ставляться до його оформлення, то прокурор або його заступник має право скласти новий обвинувальний висновок від свого імені, а раніше складений вилучити зі справи (ст. 230 КПК). Такий обвинувальний