Прокурор або його заступник, перевіривши справу з обвинувальним висновком приймає одне з таких рішень:

1) затверджує обвинувальний висновок або складає новий;

2) повертає справу органові дізнання або слідчому із своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування;

3) закриває справу, склавши про це постанову.

Прокурор або його заступник вправі змінити складений слідчим список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, а також ска-сувати чи змінити раніше обраний запобіжний захід або обрати запо-біжний захід, якщо його не було обрано, чи поставити у випадках, пе-редбачених КПК, перед судом питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

У разі необхідності змінити обвинувачення на більш тяжке або таке, що істотно змінює пред’явлене обвинувачення за фактичними обставинами, прокурор або його заступник повертає справу слідчому для додаткового розслідування і пред’явлення нового обвинувачення.

Якщо зміна початкового обвинувачення не тягне за собою застосуван-ня статті кримінального закону з більш тяжкою санкцією і не зв’язана з істотною зміною обвинувачення за фактичними обставинами, прокурор або його заступник складає постанову, в якій зазначає зміни, що вно-сяться до обвинувального висновку (ч. 2 ст. 231 КПК).

Прокурор або його заступник, затвердивши обвинувальний висновок, складений слідчим, або склавши новий обвинувальний висновок, направ-ляє справу до суду, якому вона підсудна, і повідомляє суд про те, чи вважає він за потрібне підтримувати державне обвинувачення.

Одночасно з цим прокурор або його заступник повідомляє обвинува-ченого, до якого суду направлена справа.

У виняткових випадках в разі особливої складності або важливості справи, що підсудна районному (міському), міжрайонному (окружному), військовому суду гарнізону, прокурор АРК, області, міст Києва чи Сева-стополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) та їх заступники можуть направити її на розгляд відповідно Верховному суду АРК, обласному, Київському чи Севастопольському міським судам, вій-ськовому суду регіону, Військово-Морських Сил.

Генеральний прокурор України, прокурори АРК, областей, міста Києва ї прирівняні до них прокурори, їх заступники, районні, міські та прирівняні до них прокурори мають право відкликати із суду кримі-нальну справу, по якій попередній розгляд ще не відбувся.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України. К., 1996.

2. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. - К.; Юрінком Інтер, 2001. - 240 с.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України / за станом законодавс-тва на 20 вересня 2001 року /-К.; Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2001.-268 с. - / Кодекси України.

4. Безлепкин Б.Т. Возмещение вреда, причиненного гражданину судебно-следственными органами. -М.. 1979.

5. Быков В.М.. Ломовский В.Д. Приостановление производства по уголовному делу. -М.. 1978.

6. Дубинский А.Н. Исполнение процессуальних решений следователя: правовые й организационные проблемы. -К.. 1984.

7. Дубинский А.Я. Прекращение уголовного дела в стадии предварительного расследования. - К.. 1975.

8. Ефимичев С.П. Правовые и организационные вопросы окончания предварительного расследования с обвинительным заключением. -Волго-град. 1977.

9. Жуков А.М. Предупредительная деятельность следователя по уголовному делу. Саратов. 1990.

10. Зеленецкий В.С. Возбуждение государственного обвинения в советском уголовном процессе. Харьков. 1979.

11. Каретников А.С. Процесуальные основания возвращения уголовного дела к доследованию. Саратов. 1978.

12. Лопушанский Ф.А. Следственная профилактика преступлений, -К.. 1980.

ІЗ. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес Украї-ни: Підручник.- 2-ге вид., перероб. і доп.-К.; Либідь. 1999.- 536 с.

14. Статкус В.Ф.. Веселый В.З. Обвинительное заключение.-М.. 1976.

15. Тертишник З.М. Кримінально-процесуальне право України: Навч.посіб.-К.: Юрінком Інтер, 1999. -576 с.