можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
4) землі оздоровчого призначення;
До земель оздоровчого призначення (ст.47 ЗКУ) належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей. На цих землях забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняється передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення. Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
5) землі рекреаційного призначення;
До земель рекреаційного призначення (ст.50 ЗКУ) належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Склад цих земель такий: зелені зони і зелені насадження міст та інших населених пунктів; навчально-туристські та екологічні стежки маркованих трас; земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізічної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів та ін.А також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреації. Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
6) землі історико-культурного призначення;
До земель історико-культурного призначення (ст.53 ЗКУ) належать землі, на яких розташовані:
а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки тощо;
б) городища, кургани, давні поховання, пам’ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв тощо;
в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів тощо.
Ці землі можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
7) землі лісового фонду;
До земель лісового фонду належать (ст.55 ЗКУ) землі, вкриті лісовою рослинністю, а також невкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісового фонду не належать землі, зайняті:
а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
б) полезахисними лісовими смугами;
в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на с/г угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Землі лісового фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
8) землі водного фонду;
До земель водного фонду належать (ст.58 ЗКУ) землі, зайняті:
а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а також островами;
б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;
в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
г) береговими смугами водних шляхів.
Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. На судноплавних водних шляхах за межами населених пунктів для проведення робіт, пов’язаних з судноплавством, встановлюються берегові смуги. Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній васності.
9) землі промисловості, транспорту, зв’зку, енергетики, оборони та іншого призначення (ст.65-77 ЗКУ).
До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств. До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового,авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. До земель зв’язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв’язку. Землями енергетичної системи визначаються землі, надані під електрогенеруючі об’єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції та ін.). Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Навколо військових та інших оборонних об’єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.
Чинне законодавство не містить вичерпного переліку видів використання земель нес/г призначення. Зокрема, не визначено правовий режим земельних ділянок, використовуваних деякими відомими земельному законодавству землекористувачами. Це стосується, насамперед, володільців об’єктів космічної інфраструктури (системи), полігонів для випробувань різних видів зброї тощо.
Використана література:
1. Конституція України. Конституція Автономної республіки Крим: Зб. нормат. актів. – К.: Юрінком Інтер, 1999.
2. Земельний кодекс України. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2004. – 112 с.
3. Земельне право України: Підручник / За ред. Погрібного О.О., Каракаша І.І. – К.: Істина, 2003.