КУРСОВА РОБОТА

На тему :

Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення

ПЛАН :

Вступ

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Законодавство про криміна-льну відповідальність становить Кримінальний ко-декс України, який грунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Див. ч. 1 ст. 3 КК України.

Це означає, що, по-перше, злочинність діяння, а та-кож його караність та інші кримінально-правові нас-лідки визначаються тільки КК. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після 1 вересня 2001 р., тобто після набрання чинності новим КК, повинні включатись до нього після набрання ними чинності. Див. ч. 2 ст. 3 КК України. По-друге, оскільки норми чинно-го КК грунтуються на нормах Конституції України, то й закони про кримінальну відповідальність, схвалені Верховною Радою України після прийняття діючого КК, повинні відповідати її положенням. Конституція України, норми якої є нормами прямої дії, може засто-совуватися лише в частині звільнення від криміналь-ної відповідальності чи покарання у випадку проти-річчя між її положеннями та нормами КК. По-третє, презюмується, що норми нового КК у повній мірі від-повідають загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права. Тому положення Конститу-ції

України про те, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України Див. ч. 1 ст. 9 Конституції України., можуть застосовуватись лише при виявленні протиріччя між нормами діючого КК та нормами між-народного права. Зміни, що будуть вноситись до ново-го КК (а вони через певні обставини є неминучими), повинні відповідати положенням ст. 3 КК і не супере-чити ні Конституції України, ні нормам міжнародного права. По-четверте, джерелами кримінального права є чинний КК, міжнародні правові акти, згоду на обо-в'язковість яких дала Верховна Рада України, та Кон-ституція України. Крім того, джерелами кримінального права можуть бути і рішення Конституційного Суду України про неконституційність кримінальних законів. Такі закони втрачають чинність з дня ухвалення Конститу-ційним Судом України рішення про їх неконституцій-ність. Див. ст. 152 Конституції України.

Закон про кримінальну відповідальність - це нор-мативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України, який містить взаємопов'язані юридичні нор-ми, одні з яких, грунтуючись на Конституції України та загально визнаних принципах і нормах міжнародного права, закріплюють підстави та принципи кримінальної відповідальності, містять загальні положення криміна-льного законодавства, інші - визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, і встановлюють, які по-карання можуть бути застосовані до осіб, що вчинили їх, або ж називають підстави та умови звільнення їх від кримінальної відповідальності.

Характерні риси кримінального закону полягають утому, що він:

а) базується на Конституції України та загальнови-знаних нормах міжнародного права;

б) приймається Верховною Радою України (парламе-нтом) - єдиним органом законодавчої влади в Україні;

в) регламентує підставу й принципи кримінальної відповідальності та звільнення від кримінальної відпо-відальності;

г) містить юридичні норми, які визначають прин-ципи та загальні положення кримінального права;

д) визначає, які суспільно небезпечні діяння є зло-чинними та яке покарання чи інші заходи криміналь-но-правового характеру призначаються за вчинення цих злочинів;

е) є певним засобом виховного та превентивного впливу на осіб, засуджених за вчинення злочину, а та-кож на інших громадян.

Закон про кримінальну відповідальність (далі Кри-мінальний кодекс - КК) складається із Загальної та Особливої частин, кожна з яких, у свою чергу, склада-ється із розділів, а розділи - із статей.

Статті Загальної частини КК містять норми, що встановлюють принципи і загальні положення криміна-льного права, чинність кримінального закону в просто-рі і часі, визначають поняття злочину, стадії вчинення умисного злочину, ознаки суб'єкта злочину, зміст вини, поняття співучасті, види множини злочинів, обставини, що виключають злочинність діяння, підстави звільнен-ня від кримінальної відповідальності та від покарання і його відбування, загальні засади призначення покаран-ня тощо. Загальна частина складається із 15 розділів, кожен з яких має відповідну назву:

Більшість статей Особливої частини КК складаєть-ся з одної або декількох частин, кожна з яких є окре-мою кримінально-правовою нормою, що містить са-мостійний склад злочину. Норми Особливої частини КК визначають, які саме суспільно небезпечні діяння є злочинами, та які покарання передбачені за їх скоєння. Одна стаття Особливої частини КК (401) визначає по-няття військового злочину, родовий об'єкт військових злочинів, осіб, які можуть нести відповідальність за їх вчинення, називає умови звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовця, який вчинив військовий злочин, тощо. Понад ЗО статей Особливої частини мають примітки, в яких роз'яснюються окремі терміни, що вживаються у диспозиції конкретної(их) статті(ей), та розкривається зміст таких оціночних по-нять як значна шкода, істотна шкода, великий, особ-ливо великий розмір шкоди, тяжкі наслідки тощо. Більш ніж у 10 статтях Особливої частини КК визна-чаються підстави звільнення від кримінальної відпові-дальності осіб, які вчинили передбачені в них злочини (ч.2 ст. 111, ч.2 ст. 114, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст.212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 289 та інші). У трьох статтях (ч. 4 ст. 331, ч. 2 ст. 385,