великих розмірах. Значить Імрек вчинив крадіжку у великих розмірах (ч. 4 ст. 81 КК 1960 р.). У новому КК категоризація розкрадання чужого майна залежить від кратності неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК 2001 р. розкрадання на суму, яка в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів гро-мадян, вважається вчиненим в особливо великих роз-мірах. Імрек вчинив крадіжку на суму 12000 гривень, що в 705,88 рази перевищує неоподатковуваний міні-мум доходів громадян, тобто більше, ніж в 600 раз. Значить Імрек вчинив розкрадання в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 185 КК 2001 р.).
Систематичне тлумачення полягає у з'ясуванні змісту закону про кримінальну відповідальність шля-хом порівняння його з положеннями цього чи інших законів. Наприклад, для з'ясування змісту словоспо-лучення "те саме діяння", передбаченого у ч. 3 ст. 153 КК, треба звернутися до диспозиції ч. 1 цієї ж статті, в якій дається його опис. Для з'ясування значення слів "корисна модель", "промисловий зразок" тощо, які вживаються у ст. 177 КК, треба звернутися до Закону України "Про авторське право і суміжні права". Для визначення того, хто є батьком, опікуном чи піклува-льником, тобто особами, які можуть нести криміналь-ну відповідальність за злочин, передбачений ст. 166 КК, треба звернутися до відповідних норм сімейного законодавства.
Історичне тлумачення зводиться до з'ясування со-ціальних передумов, що обумовили прийняття закону про кримінальну відповідальність, а також завдань, які ставить законодавець, приймаючи закон. Інколи ці об-ставини вказуються у преамбулі закону.
Висновок
Отже під кінець моєї роботи необхідно зазначити деякі висновки.
Законодавство про криміна-льну відповідальність становить Кримінальний ко-декс України, який грунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Закон про кримінальну відповідальність - це нор-мативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України, який містить взаємопов'язані юридичні нор-ми, одні з яких, грунтуючись на Конституції України та загально визнаних принципах і нормах міжнародного права, закріплюють підстави та принципи кримінальної відповідальності, містять загальні положення криміна-льного законодавства, інші - визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, і встановлюють, які по-карання можуть бути застосовані до осіб, що вчинили їх, або ж називають підстави та умови звільнення їх від кримінальної відповідальності.
Закон про кримінальну відповідальність складається із Загальної та Особливої частин, кожна з яких, у свою чергу, склада-ється із розділів, а розділи - із статей.
Статті Загальної частини КК містять норми, що встановлюють принципи і загальні положення криміна-льного права, чинність кримінального закону в просто-рі і часі, визначають поняття злочину, стадії вчинення умисного злочину, ознаки суб'єкта злочину, зміст вини, поняття співучасті, види множини злочинів, обставини, що виключають злочинність діяння, підстави звільнен-ня від кримінальної відповідальності та від покарання і його відбування, загальні засади призначення покаран-ня тощо.
Більшість статей Особливої частини КК складаєть-ся з одної або декількох частин, кожна з яких є окре-мою кримінально-правовою нормою, що містить са-мостійний склад злочину.
Загальна та Особлива частини КК органічно взає-мозв'язані та взаємообумовлені і складають собою єдину систему кримінально-правових норм.
Норми Особливої частини закону про кримінальну відповідальність діляться на :
диспозицію та
санкцію.
При застосуванні кримінального закону виникає необхідність у його тлумаченні, тобто у з'ясуванні во-лі законодавця, усвідомленні змісту закону, у точному поясненні термінів, що вживаються у ньому. Тлума-чення закону полягає у знаходженні належного право-вого рішення для конкретного випадку.
Залежно від критерію, покладеного в основу поділу тлумачення на види, наука кримінального права розрі-зняє тлумачення закону :
за суб'єктом,
за обсягом та
за способом (прийомом).
За суб'єктом, тобто залежно від того, хто здійснює тлумачення, розрізняють тлумачення:
а) автентичне;
б) легальне;
в) судове;
г) доктринальне.
Також мені хотілося додати, що існування кримінального закону відіграє дуже велику роль в державному та суспільному житті. Він свою чергу з однієї сторони є стримувачем від протиправних вчинків, а з іншої – дозволяє будь-які вчинки (непередбачені в ньому). На мою думку з прийняттям нового Кримінального кодексу наша країна в багатьох питання постала на вищий щабель розвитку демократичного суспільства.
Список використаної літератури
Конституція України – Київ, 28.06.96р.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України за редакцією М.І. Мельника, М.І. Хавронюка, Київ – 2001р.
Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України, 2000р.
Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2 вид., перероб. і доп. – Х., 1999р.
М. Й. Коржанський: Уголовне право України; Київ 1996р.
Козлов А.П. Уголовно-правовые санкции. – Красноярск, 1989г.
8. Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Бенківський та ін.; За ред. П.С. Матишевського та ін.
9.Кримінальне право України (загальна частина) за редакцією Кондратьєва Я.Ю., Київ – 2002р.