оскільки закон не допускає односторонньої відмови наймача від договору, крім випадків, прямо передбачених договором і яка не повинна перевищувати суми збитків, заподіяних наймодавцю наймачем достроковим розірванням договору.

Своєчасне внесення найомної плати є однією з найбільш суттєвих обов'язків наймача. Тому прострочка наймачем у виконанні цього обов'язку тягне за собою невигідні для нього матеріальні наслідки – сплату пені у встановлених законом розмірах. Наймач має право внести найомну плату і достроково, але тільки за згодою наймодавця, або коли це передбачено відповідними правилами.

Ще одним з основних обов'язків наймача є - користування майном відповідно до договору і призначенням майна.*

Характер користування майном, зданим в найм організаціям, у більшості випадків, визначається договором. Це пояснюється тим, що держава, з метою кращого використання державної власності, завчасно, як правило, у типових договорах встановлює границі можливого використання майна в умовах найму. При здачі майна у найм громадянами, характер його використання визначається призначенням цього майна.**

Використання майна за призначенням означає використання його для задоволення своїх господарських, культурно-побутових і інших потреб. Тому, використання майна з метою одержання доходів є використанням його не за призначенням.

У поняття "використання майна не за призначенням" слід віднести і часткове або повне невикористання найнятого майна, але не у всіх випадках, а тільки у відносинах між організаціями. Суспільство зацікавлене у найбільш раціональному використанні споруд, приміщень, обладнання і іншого майна наймачами - підприємствами, установами і організаціями. Використання найнятого майна організаціями з найбільшим економічним ефектом є їх обов'язком перед державою і суспільством. Виходячи з цього, законодавець у деяких випадках навіть встановлює матеріальну відповідальність наймача перед

Цивільний Кодекс України. Глава 25. Ст.265 п.2

наймодавцем за неефективне використання найнятого майна. Наприклад, згідно з ст.156 Статуту залізниць Союзу СРСР залізниця має право стягувати з клієнта штраф за простій орендованих ним вагонів.

Основи Цивільного законодавства і Цивільний кодекс зобов’язують наймача підтримувати найняте майно у справному стані.** Це означає, що наймач повинен бережно відноситись до найнятого майна, здійснювати відповідний догляд за ним і технічне обслуговування.Розподіл цих обов'язків між сторонами конкретизуються відносно різних видів майна у відповідних типових договорах, інтрукціях і правилах. Наприклад, Правила побутового прокату, обов'язок по технічному обслуговуванню предмету прокату покладають на наймодавця - ательє (пункт) прокату. За договром побутового прокату наймодавець зобов'язаний проводити періодичну настройку, чистку і регулювання піаніно, роялей і інших музичних інструментів.

Підримання майна у належному стані не означає підтримання його у такому стані, у якому воно було одержане від наймодавця, оскільки закон допускає нормальний знос його у процесі експлуатації.

У обов'язок підтримання майна у справному стані входить обов'язок наймача захищати це майно від можливого пошкодження, загибелі, псуття.

Невиконання наймачем обов'язку належно зберігати майно тягне за собою матеріальну відповідальність.

Наймач зобов'язаний провадити за свій рахунок поточний ремонт, якщо інше не встановлено законом або договором. Як видно з тексту закону, наведене правило не є імперативним, а носить диспозитивний характер, оскільки Цивільний кодекс надає сторонам можливість встановити у договрі інший порядок розподілення обов'язків на поточний ремонт. Інший порядок може бути встановлений спеціальним нормативним актом. Наприклад, діючі у нашій країні правила забороняють наймачу розбирати і ремонтувати одержану на прокат річ побутово-культурного і господарського призначення.

У випадку невиконання наймачем обов'язку на проведення поточного ремонту і

Рясевцев А.С. Советское гражданское право.,-М.;Юрид.лит,1986,с.272

погіршення стану майна наймодавець має право розірвати договор і стягнути заподіяні збитки.

Обов'язок наймача повернути наймане майно наймодавцю після закінченя договру випливає з самої суті договору, за яким майно надається тільки у тимчасове користування. Наймач зобов'язаний повернути майно у тому стані, в якому він одержав, але при цьому повинно бути враховано нормальний знос майна за час найму. Під нормальним зносом речі слід розуміти відповідний відсоток її амортизації за час дії договору при експлуатації речі за призначенням у тих конкретних умовах, у яких наймач повинен користуватися нею. Погіршення майна, допущені наймачем за межами вказаних критеріїв, зобов'язують його відповідним чином відремонтувати річ або відшкодувати заподіяні збитки.

Як правило, наймач зобов'язаний повернути наймане майно у момент припинення договору. Кодекс не зазначає на протязі якого часу він зобов'язаний це зробити. Очевидно, наймач повинен повернути майно у межах необхідного для цього часу. З тим, щоб виключити безпідставне затягування здачі найманого майна зі сторони недобросовісних наймачів, у деяких нормативних актах встановлені максимальні строки для виконання наймачем цього обов'язку.***

Наприклад, за Типовим договором оренди нежилих приміщень у будинках місцевих Рад народних депутатів, державних, кооперативних та громадських підприємствах, установах, організаціях, орендар зобов'язаний здати Житлово-експлуатаційній конторі (домоуправлінню) орендоване приміщення з обладнанням, інвентарем і іншим майном на протязі 15 днів після припинення договору.

Несвоєчасне повернення або ухилення від здачі предмету договору є прострочкою наймача, яка дає право наймодавцю витребувати майно через суд чи арбітражний суд і зазначити збитки у відповідності ЗСТ.213ЦКУ.

У випадку загибелі або втрати найманого майна наймач не має можливості повернути наймодавцю ту саму річ. Наступає неможливість виконання зобов'язання по поверненню майна, наслідки якого залежать від наявності чи

________________

Довгерт А.С., Индивидуальная трудовая й кооперативная трудовая деятельность, справочник,-К.:, 1990, с.185

відсутності вини наймача у загибелі чи втраті предмету найму. При відсутності вини зобов'язання припиняється. Ризик випадкової загибелі чи втрати зданого у найм майна несе наймодавець. Якщо ж майно загинуло або втрачене з вини наймача, він зобов'язаний відшкодувати наймодавцю збитки за правилами ст.ст. 203 і 209 ЦКУ.

Наймач вправі вимагати відповідного зменшення найомної плати, якщо через обставини,