Для деяких категорій громадян Правила побутового прокату встановлюють своєрідні строки договору. Зокрема, громадянам, які відпочивають у санаторіях і будинках відпочинку надання майна напрокат може проводитись тільки на строк їх перебування у цих установах; особам, які проживвають в готелях - не більше як на строк оплати за перебування у готелі. Громадянам з тимчасовою пропискою паспорта майно може надаватися напрокат на строк, який не перевищує прописки.

При видачі предмету прокату наймодавець не тільки перевіряє предмет на справність, але і ознайомлює наймача з правилами їх технічної експлуатації чи видає йому керівництво по експлуатації. Радіоелектронна апаратура, холодильники, пральні машини і інші предмети побутової техніки мають на відповідних вузлах, деталях, агрегатах пломби, за збереження яких відповідає наймач. Магнітофони, електронно-обчислювальна техніка і інша апаратура, яка працює на сухих елементах живлення, видається напрокат повністю укомплектована цими елементами живлення, які забезпечують їх нормальну роботу. Якщо під час прокату апаратури елементи живлення вийшли з ладу, наймач замінює їх за свій рахунок. Пунк прокату забезпечує безплатне встановлення, технічне обслуговування і ремонт предметів прокату на протязі всього періоду прокату.**

Якщо наймач допустив погіршення стану предмету прокату, він, за загальним для зобов'язання правилом, повинен відшкодувати заподіяну шкоду, якщо не доведе, що погіршення майна сталося не з його вини. Якщо пошкодження предмету прокату може бути усунуте ремонтом, наймач сплачує вартість ремонту за прейскурантом. Якщо предмет прокату приведений у повну непридатність, наймач, за згодою наймодавця, може повернути однорідний предмет, який відповідає якості і марці

* Цивільний Кодекс України. Глава 25. Ст.275 ч.2

** Догверт Л.С., Кузнецова Н.С. Индивидуальная й кооперативная трудовая деятельность.,-К.; Вьісшая школа, 1990, С.193

предмету, який вийшов з ладу чи сплатити його вартість з урахуванням зносу, і тоді, взятий ним предмет прокату переходить у його власність. При відмові чи відхиленні наймача від повернення деталей і частки предмету прокату, якщо можливе подальше його використання, наймач сплачує вартість деталей чи частин яких невистачає у 1,5 розмірі. Вартість пошкодженого, розкомплектованого чи приведеного у непридатність предмету прокату сплачується наймачем при поверненні предмету чи розірванні договору, але не пізніше 3 денного строку з дня вручення йому акту встановленої форми.

При виникненні спору про стан повернутого предмету прокату, розб ності вирішуються комісією, яка створю ться з цією метою керівником організації.*

При втраті з вини наймача предмету прокату з нього стягується вартість майна з урахуванням зносу, понесені наймодавцем збитки (вартість прокату), а також шкода.

При відмові чи ухиленні наймачем від повернення предмету прокату, вилучення його, а також стягнення збитків проводиться за позовом організації прокату у суд. З передачею справи в суд нарахування найомної плати не припиняється.

Здача в піднайм майна, одержаного за договором побутового прокату, не допускається.

Можна зробити висновок, що майно, передане на прокат, призначене для задоволення побутових або культурних потреб наймача і членів його сім"ї. Передання ж наймачем одержаних на прокат речей у користування іншим особам (піднаймачам) є використання їх не за призначенням і дає право наймодавцю вимагати дострокового розірвання договору прокату на підставі ч.2 ст.269 ЦКУ.

________________

Опрншко В.Ф. Советское право.,- К.; Вьісшая школа, 1990, С.281

" Цивільний Кодекс України. Глава 25. Ст.276

3.4. Договір безоплатного користування майном

За договором безоплатного користування майном одна сторона зобов'язується передати або передає майно у безоплатне тимчасове користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути ж майно.

З наведеного вище слідує, що відносини сторін за договором безоплатного користування майном подібні відносинам за договором майнового найму з тією суттєвою відмінністю, що у першому випадку користування є безоплатним.

Договір безоплатного користування майном має широку сферу застосування. У ньому проявляється принцип соціалістичної взаємодопомоги, колективізму, солідарності учасників цивільних правовідносин. Громадяни надають один одному у вигляді послуг предмети особистого споживання для тимчасового користування, не одержуючи за це ніякої компенсації. Організації (підприємства, колгоспи) також надають один одному у порядку соціалістичної взаємодопомоги, обладнання, Інвентар чи інше майно для тимчасового користування, якщо це не суперечить їх спеціальній правоздатності, передбаченої Статутом чи положенням. Так, наприклад, у Положенні про державне виробниче підприємство (п.17) передбачено, що державне підприємство передає у безоплатне користування фабричному, заводському чи місцевому комітету професійного союзу будинки, приміщення, будівлі, сади, парки. Приміщення можуть бути передані у безоплатне користування і вечірнім школам працюючої молоді, вечірнім професійно-технічним училищам, курсам підвищення кваліфікації, у яких навчаються робітники підприємства. Цим навчальним закладам безоплатно передаються обладнання, взірці машин, приладів і т.д.

Відносини по безоплатному користуванню майном складаються і у бібліотечній справі: між читачами (абонентами) і бібліотекарями, а також між бібліотеками (міжбібліотечний абонемент).

Таким чином, договір безоплатного користування можуть укладати між собою також як юридичні особи, так і фізичні особи (громадяни). Юридичні особи мають право укладати такі договори,

якщо це не суперечить меті їх діяльності, тобто їх спеціальній правоздатності.

Відносини сторін за договором безоплатного користування регулюються стт. 324-331 ЦКУ. Крім цього, до договору застосовуються ряд статей Цивільного кодексу про майновий найм.

До договору безоплатного користування майном відповідно застосовуються правила статті 257, частини першої статті 259, статей 260 і 262, пунктів другого - п"ятого статті 265 і статей 271 І 172 Цивільного Кодексу.

У деяких випадках джерелом регулювання цих відносин є спеціальні правила, наприклад Правила користування бібліотечними книгами.

Права і обов'язки сторін за договором визначаються, в значній мірі, залежно від того, чи буде договір укладений