Предметом зазначеного договору може бути лише індивідуально визначена або незмінна річ. Сторона, що одержала майно, набуває лише права тимчасового користування ним, після чого зобов'язана повернути те саме майно. Вона не має права розпоряджатися майном, оскільки його власником є сторона, яка передала майно у тимчасове користування.

Договір безоплатного користування суттєво відрізняється від інших суміжних договорів, зокрема, від договору займу, предметом якого можуть бути тільки гроші або речі, які визначаються родовими ознаками. За договором займу до займача переходить право власності на взяті у займ гроші чи речі і який зобов'язаний повернути не обов'язково ту саму річ чи ті самі гроші, а тільки ту саму суму чи кількість речей. Разом з тим, за договором безоплатного користування право власності не переходить і особа, яка одержала індивідуально визначену річ у користування зобов'язана повернути тільки цю ж річ.

Договір безоплатного користування майном може бути укладений як у усній так і у письмовій формі. Якщо договір укладається між громадянами на строк не більше одного року, він може бути укладений у усній формі, а якщо більше як

* Цивільний Кодекс України. Глава 27. Ст.324 ч.2

на один рік - повинна зберігатись письмова форма договору.

Договір безоплатного користування, який укладається державними, кооперативними і громадськими організаціями між собою і з громадянами, незалежно від строку, повинні укладатися у письмовій формі.

Майно, яке складає предмет договору, повинно бути своєчасно передано користувачу. Якщо воно не буде передано, то громадянин, що має право за договором одержати це майно у б юплатне користування, має право вит -бувати його від другої сторони і стягнути заподіяну шкоду.

Сторона, яка одержала майно, повинна користуватися ним у відповідності з умовами договору і призначенням майна. Користувач зобов'язаний виявляти турботу про охорону майна, яке він одержав у користування, не допускати його погіршення чи знецінення. З цією метою він зобов'язаний проводити поточний ремонт майна, якщо Інше не передбачено законом чи договором, а також повернути майно у тому стані, у якому він його одержав. У випадку погіршення його стану, користувач зобов'язаний відшкодувати власнику майна збитки, якщо погіршення майна виникло з його вини.

Ризик випадкової загибелі майна несе сторона, яка і передала це майно у користування, оскільки за нею зберігається право власності.

У випадку, коли з дозволу особи, яка передала це майно, виникло покращення цього майна особою, яка одержала його, перша зобов'язана відшкодувати понесені для цієї мети витрати, якщо інше не встановлено законом чи договором. Якщо ж покращення проведені без дозволу і вони фізично відокремлюються без шкоди для майна, а особа, яка передала майно, не згідна відшкодувати їх вартість, ці покращення можуть бути вилучені. У випадку, коли дозволу на покращення не було і вони не відокремлюються від майна, зазначені

покращення відшкодуванню не підлягяють.

Строк договору безоплатного користування майном, укладений між організаціями, не повинен перевищувати одного року, якщо законодавством не встановлене інше. Якщо договір, який може бути укладений на строк не більше одного року, укладений на більш довгий строк, він вважається укладений на один рік.*

* Цивільний Кодекс України. Глава27. Ст.325

Договір може бути укладений і на певний строк без його зазначення. Якщо сторонами в договорі є громадяни, строк дії договору законом не обмежуються. Тому, якщо строк дії договору ними не вказаний, кожна з сторін має право відмовитись від нього у будь-який час, попередивши про це у письмовій формі іншу сторону, при користуванні будинком, нежилим приміщенням - за три місяці, при користуванні Іншим майном - за один місяць.

У випадку продовження безоплатного користування майном після закінчення строку договору, якщо немає заперечень зі сторони того, хто дав майно у корг тування, договір вважається поновленим на невизначении термін і ко...на зі сторін має право у будь-який час відмовитись від нього, попередивши про це другу сторону за один місяць. Однак, це правило не розповсюджується на державні, кооперативні і громадські організації.

Якщо організація, яка прийняла на себе за договором обов'язок передати майно у безоплатне користування, не передасть це майно, друга сторона має право вимагати відшкодування збитків, нанесених нею внаслідок витрат, втрати чи пошкодження її майна, викликаних невиконанням договору.

У випадку, коли згідно з договором обов'язок передачі майна у користування лежить на громадянинові, то за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання боржником (ст.203) відповідальність настає за загальним правилом ЦК. Це значить, що сторона, яка не передала за договором у користування майно, буде нести відповідальність не тільки за збитки, понесені другою стороною внаслідок витрат, втрати чи пошкодження її майна, викликаних невиконанням договору, але і за так звану упущену вигоду.

Особа, яка передає майно у безоплатне користування відповідає за недоліки цього майна, які вона зумисно чи з необережності другої сторони не обговорила при передачі майна.

Майно за договором повинно бути передано у стані, у відповідності з умовами договору, без недоліків і придатним для користування.

Недоліком слід вважати відсутність у майні необхідних позитивних якостей, внаслідок чого, ним неможливо користуватися або ця можливість обмежена. Особа, яка

передала майно у користування не відповідає за недоліки