Рішення про приватизацію цілісних майнових комплексів, зданих в оренду з правом викупу, приймаються державними органами приватизації, якщо на це є згода орендаря. В інших випадках рішення про приватизацію орендованого майна приймається органом приватизації без згоди орендаря.

Після затвердження плану приватизації, засновники у 10-ти денний термін приймають рішення про створення товариства, затверджують його статут і подають ці документу разом з іншими необхідними матеріалами для державної реєстрації товариства. При цьому до реєстрації товариства відкрита підписка на акції не проводиться, плата за реєстрацію не справляється.

Рішення про створення товариства є установчим договором.

З моменту реєстрації товариства договір вважається розірваним, діяльність підприємства, господарського товариства тощо, створеного на базі орендованого майна припиняється, підприємство стає правонаступником

прав і обов'язків створеного орендарем підприємства. :

До статутного фонду товариства відноситься державне майно, здане в оренду, та майно, що є власністю орендаря і перебуває на балансі підприємства, створеного орендарем.

На вартість свого внеску орендар одержує акції створеного товариства. Якщо одним із засновників товариства є організація орендарів, то розподіл акцій між членами організації провадиться у місячний термін з дня реєстрації товариства відповідно до порядку, який визначається організацією орендарів.

Продаж акцій, що належать державі, здійснюється державними органами приватизації відповідно до законодавства про приватизацію.

Члени трудового колективу підприємства, створеного орендарем, а також члени організації орендарів мають право на пільгове придбання акцій, що належать державі.

Після розподілу між членами організації орендарів акцій товариства, одержаних на вартість свого внеску, та пільгового придбання ними акцій, що належать державі, організація орендарів ліквідується.*

Слід зазначити, що жватизація підприємств їх трудовими колективами шляхом оренди з наступним викупом характерна лише для української моделі приватизації. Разом з тим треба зауважити, що оренда цілісних майнових комплексів у країнах з розвинутою ринковою економікою майже не використовується в практиці господарювання. Це пояснюється тим, що необхідність виплати орендної плати значно знижує конкурентноспроможність орендних підприємств порівняно до інших організаційно-правових їх форм.

На сьогоднішній день дедалі більшого поширення набувають інші різновиди підприємництва з елементами оренди. Це перш за все, система привілеїв (франчайзинг), коли материнська фірма надає право малому підприємству протягом певного періоду і в певному місці вести підприємницьку діяльність з використанням її торгової марки, технології виробництва ноу-хау, виконує навчання персоналу, поставляє обладнання і сировину, а при необхідності надає і фінансову допомогу. Так, з фірмою "Макдональдс" на основі франчайзингу в усьому світі працює близько 12 тис. малих підприємств. Плата материнській фірмі за франчайзинг становить 7-8% від обсягу продажу.

Зростає роль у підприємництві такого виду орендних відносин, як лізинг. Суть його в тому, що лізингова фірма (орендодавець) купує у виробників устаткування і здає його в оренду підприємцям відповідно до їх побажань і спеціалізації на певний строк. Маштаб лізингових операцій за останній час швидко зростає.

Ускладнення техніки і технології, підвищення вартості та значне скорочення строків її морального старіння суттєво підвищують вимоги щодо її ефективного використання, що можливе лише за умови значного посилення господарських мотивацій у працівників пдприємств, тобто, коли працівник підприємства стане власником його майна. Коли ж власність, а значить і прибуток, не належить працівникам, то як свідчить досвід функціонування суспільного виробництва в колишніх країнах соціалізму, віддача від капітальних вкладень (навіть масованих), буде мінімальною або її зовсім не буде.

2. Істотні умови договору майнового найму.

2.1. Договір майнового найму.

За договором майнового найму наймодавець зобов’язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.

Даний вид договорів регулює відносини, пов"язані з тимчасовим користуванням майном без придбання його у власність Направленість договору н більш раціональне використання речей робить сферу його застосування широкою. Одержуючи у тимчасове користування майно, особа (організація чи громадянин) не витрачає засобів на його прибдання у власність. Друга сторона, яка не потребує у даний момент майна, яке їй належить, здає його в найм, не тільки звільняється від поточних витрат на його утримання, але і отримує найомну плату, має можливість одержувати дохід.

За договором майнового найму, наймодавець зобов'язується подати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.*

Договір майнового найму є консенсуальним (вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторонами по всіх істотних умовах), платним, двостороннім (породжує права і обов'язки для кожного з його учасників).

На відміну від подібних з ним цивільно-правових договорів купівлі-продажу, міни, дарування майновий найм представляє собою договір про надання індивідуально-визначеної речі у користування. При цьому у власність наймачеві річ не переходить і по закінченні строку користування повинна бути повернута власнику.

Відносини договору майнового найму регулюються главою 25 Цивільного Кодексу України. Норми, які регулюють певні аспекти відносин майнового найму, містяться у Законі про державні підприємства (об'єднання), Законі про індивідуальну трудову діяльність, Законі про кооперацію, Основах про оренду.Окремі види договору майнового найму (побутовий прокат, найм транспортних засобів, будов, споруд, обладнання) зафіксовані в підзаконних

_____________

Цивільний .Кодекс України