Злочини, які вчиняються щодо неповнолітніх

Посягання на майнові

права неповноліт-

ніх та їх

інтереси щодо усиновлення |

Статеві злочини проти неповнолітніх |

Посягання на особисту свободу неповно-літніх |

Втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність |

Втягнення неповнолітніх

до вживання

шкідливих

речовин

Як видно із наведеного рисунка, ряд посягань проти неповнолітніх полягає у втягненні (залученні) їх:

- у злочинну діяльність;

- іншу антигромадську діяльність (пияцтво, заняття жебрацтвом, проституцією, азартними іграми );

- у збут наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання їх з метою збуту;

- у незаконні дії з наркотичними засобами та психотропними речовинами, вчинювані без мети збуту.

Ознаки втягнення, як ознаки складів відповідних злочинів:

1) це лише активні дії. Отже, шляхом бездіяльності (наприклад, надаючи неповнолітньому можливість спостерігати за вчиненням злочину, за відпрацюванням навиків злочинних прийомів та операцій тощо) виконати дане посягання не можна;

2) ці дії пов’язані з безпосереднім впливом на конкретного потерпілого. Безадресний вплив (наприклад, поширення відповідної літератури, співання «злодійських» пісень) не є втягненням у злочинну діяльність;

3) втягнення полягає у фізичному насильстві чи психічному впливі;

4) якщо втягнення полягає у вчиненні дій, які утворюють само-стійний склад злочину, відповідальність настає за сукупністю норм, передбачених ст. 304 КК;

5) метою втягнення є викликати у неповнолітнього прагнення взяти участь у одному чи кількох злочинах, а також зайнятися злочин-ною діяльністю взагалі;

6) є причинний зв'язок між втягненням і виникненням у непов-нолітнього наміру вчинити злочин (злочини). Інакше кажучи, якби не було дій з втягнення, то неповнолітній не прагнув би займатися злочинною діяльністю.

Поняття залучення, використане законодавцем при створенні норм про незаконні дії з наркотичними засобами, є синонімом втягнення, має близький з ним зміст. Різниця між втягненням і залученням полягає хіба що в тому, що:—

залучення має місце й тоді, коли намір вчинити злочин виник у неповнолітнього незалежно від поведінки дорослої особи, котра його залучила до виконання даного злочину;—

у моменті закінчення втягнення та залучення.

Момент закінчення втягнення..., залучення...

Втягнення у злочинну, в іншу антигромадську діяльність є закінченим з моменту виконання дій, спрямованих на волю та свідомість потерпілого, незалежно від їхньої успішності, резуль-тативності.

Залучення до злочину неповнолітнього в структурі відповідних складів злочинів виступає як кваліфікуюча, особливо кваліфікуюча ознаки. Тому посягання, які полягають у залученні неповнолітніх до незаконних операцій з наркотичними засобами чи психотропними речовинами, є закінченими з моменту виконання певних дій за участю непов-нолітнього. Саме по собі залучення неповнолітнього до виконання названих посягань, якщо їхню об'єктивну сторону не виконано чи виконано частково, має оцінюватися як готування чи замах на ці злочини.

Кваліфікації втягнення в злочинну діяльність з ура-хуванням її виду (в злочин-ну діяльність взагалі чи у вчинення конкретного зло-чину)

Втягнення неповнолітнього в злочин-ну діяльність кваліфікується не однаково залежно від того, чи було втягнення в зло-чинну діяльність взагалі (наприклад, на-вчання прийомів кишенькових крадіжок), чи вчинення конкретного злочину. Якщо втягнення у злочинну діяльність не пов'язане з вчиненням конкретного злочину, то скоєне кваліфікується лише за ст. 304 КК.

В іншому випадку — коли на неповнолітнього справляється вплив з метою домогтися його участі у певному злочині — втягнення на-буває одночасно ознак співучасті в злочині. При вирішенні пробле-ми кваліфікації таких дій слід враховувати момент закінчення зло-чину, передбаченого ст. 304 КК. Як уже зазначалося, втягнення в злочинну діяльність є злочином з формальним складом, а закінченим він є з моменту виконання дії, спрямованої на неповнолітнього. Складом злочину, передбаченого ст. 304 КК, не охоплюється по-ведінка самого неповнолітнього, а також посягання винного, яке виходить за межі втягнення. Виходячи з цього, дії особи, котра зав-дяки впливу на неповнолітнього досягла того, що він вчинив зло-чин, чи сприяла вчиненню ним злочину, належить кваліфікувати і за ст. 304 КК, і як співучасть у тому злочині, який вчинив непов-нолітній. Відповідні роз'яснення з цього приводу містилися ще в Постанові Пленуму Верховного Суду колишнього СРСР від 3 груд-ня 1976 р. № 16. Слід зазначити, що не можуть оцінюватися як співучасть випадки вчинення злочинів спільно з неповнолітнім, якщо у неповнолітнього, котрий досяг віку кримінальної відповідальності, намір вчинити злочин виник незалежно від поведінки дорослого. Однак втягнення у злочинну діяльність має місце незалежно від того, за чиєю ініціативою вчинялися відповідні дії, — чи втягувана — дорослого, чи самого неповнолітнього.

Кваліфікація втягнення у вчинення конкретного злочи-ну з урахуванням його успіш-ності (результативності)

Кримінальна відповідальність за втяг-нення у злочинну діяльність настає не-залежно від того, чи були дії винного успішними, результативними, чи ні. Тобто те, зайнявся чи не зайнявся неповнолітній злочинною діяльністю, вчинив чи не вчинив він конкрет-ний злочин, не впливає на кваліфікацію посягання за ст.304 КК

Разом з тим, невдале втягнення у вчинення конкретного злочину впливає на кваліфікацію дій винного, які існують поза межами складу аналізованого злочину. Відомо, що невдале підмовництво кваліфікується як готування до злочину, до якого винний підмовляв гаданого виконавця. Однак у такому разі виникає проблема конкуренції між нормою про відповідальність за втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність (ст..304 КК) та нормами, якими передбачається відповідальність за готування до злочину. Очевидно, при цьому слід керуватися загальним правилом кваліфікації попередньої злочинної діяльності: при конкуренції норм про готування (або замах ) до більш небезпечного злочину й норм про менш небезпечний закінчений злочин перевага віддається нормі , якою передбачається скоєння більш небезпечного злочину. Тобто, якщо злочин, у