Більшість вчених слідчу ситуацію розуміють як положення, що склалося на певний момент розслідування злочину (О.Н. Колісниченко, О.Р. Ратинов, І.М. Лузгін, І.Ф. Герасимов).

В.К. Гавло формулює слідчу ситуацію як сукупність фактичних даних, які відображають подію, що розслідується. Близький до цього визначення і Л.Я. Драпкін, який у слідчій ситуації бачить інформаційну модель, динамічну інформаційну систему, що містить ознаки, які мають значення в кримінальній справі. В.І. Шиканов та М.О. Селіванов вважають, що слідча ситуація - це сукупність даних, за яких слідчий повинен діяти. Слідча ситуація - це обста-новка, картина розслідування, яка склалася на певний момент розслідування, тобто сума значущої інформації (М.О. Селіванов).

Нарешті, Р. С. Бєлкін визначає слідчу ситуацію як «...сукупність умов, у яких на даний момент здійснюється розслідування, тобто обстановка, в якій проходить процес розслідування».

Розглянуті визначення слідчої ситуації справедливі тільки в матеріаліс-тичному плані, оскільки умови, в яких проходить розслідування, складають об'єктивну реальність - матеріальні та ідеальні джерела інформації. Однак такі визначення слідчої ситуації в пізнавальному (гносеологічному) аспекті некоректні і потребують удосконалення.

Слідча ситуація - це, з одного боку, об'єктивна реальність (матеріальні та ідеальні джерела), а з другого - це пізнана суб'єктом доказування об'єктивна реальність, яка існує на даний момент. Непізнана матеріальна реальність містить потенційну інформацію щодо події злочину. Для введення її в процес доказування необхідний суб'єкт пізнання, який дослідить її та сформує слідчу ситуацію, яка становить пізнавальну проблему. Останню слідчий вирішує шляхом застосування тактичних рішень. Криміналістика: підручник / за ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2001

Таким чином, слідча ситуація в пізнавальному аспекті - це оціночна кате-горія, а в інформаційному - сукупність матеріальних та ідеальних джерел, які виникають на конкретний момент розслідування. Отже, у визначення слідчої ситуації повинен вводитися суб'єкт пізнання. Тому ситуації класифікують за суб'єктом: експертні, пошукові, судові, слідчі.

Слідча ситуація - це пізнана слідчим сукупність умов, в яких на даний момент здійснюється розслідування;

слідча ситуація - це інформаційна модель, яка склалася у суб'єкта дока-зування на основі пізнання реальних умов, за яких здійснюється розслідуван-ня. При побудові (пізнанні) слідчої ситуації слідчий враховує чинники:

1) інформаційного характеру стосовно події злочину;

2) процесуального й тактичного характеру;

3) психологічного характеру;

4) організаційного характеру.

Слідчі ситуації класифікують за різними основами, але найбільш повну класифікацію запропонував Л.Я. Драпкін:

- прості та складні ситуації;

- проблемні та конфліктні;

- типові та специфічні;

- закриті та відкриті;

- одноелементні та багатоелементні (комплексні);

- суворого суперництва та несуворого суперництва.

Існують також інші класифікації слідчих ситуацій, складені з урахуванням їх змісту і напрямку розслідування (О.Я. Баев, В.П. Бахін, А.В. Дулов, В.Е. Коновалова та ін.). Таким чином можна виділити такі ситуації:

- сприятливі та несприятливі;

- конфліктні та безконфліктні;

- типові та специфічні (нетипові);

- початкові, проміжні, кінцеві.

Сприятлива ситуація складається за наявності достатньої інформації. Ситуація стає сприятливою, коли для її вирішення потрібно тільки забезпечи-ти раціональну реалізацію можливостей (слідчих, оперативно-розшукових, громадських, організаційних).

Несприятлива ситуація складається, коли слідчому для її вирішення не-обхідно визначити заходи впливу, прийняти тактичне рішення та реалізувати його. Несприятлива ситуація найчастіше характеризується відсутністю до-статньої інформації для її вирішення. Дії слідчого спрямовані на збирання інформації з метою її дослідження та введення до кримінального процесу.

При конфліктній ситуації інтереси слідчого та учасників процесу розслі-дування не збігаються (наприклад, обвинувачений прагне приховати сліди злочину, не нести за нього відповідальність і т. ін.).

Безконфліктна слідча ситуація виникає, коли інтереси учасників розслі-дування збігаються.

Типова ситуація складається, коли при розслідуванні злочину діють загаль-ні закономірності механізму здійснення злочину, утворення джерел доказової

інформації. Для вирішення типових ситуацій застосовують заздалегідь розро-блені програми діяльності слідчого, дізнавача.

Специфічна слідча ситуація складається за характерним збігом обставин, які потребують вибору нетипових засобів і тактичних прийомів вирішення.

Початкові слідчі ситуації виникають на стадії порушення кримінальної справи та на початковому етапі її розслідування.

Проміжні ситуації характерні для подальшого етапу розслідування (робо-чого етапу), вони можуть бути різних видів.

Кінцеві ситуації виникають при завершенні розслідування, оцінці його ре-зультатів, вони визначають, як закінчилося розслідування, які проблеми виник-ли у зв'язку з цим. Вирішення кінцевих ситуацій передбачає діяльність слідчо-го, яка завершує процес розслідування.

Для вирішення слідчої ситуації слідчий приймає тактичне рішення; вибирає засоби й методи виявлення, фіксації, дослідження та використання джерел доказової інформації у розслідуванні. Спочатку - це уявна діяльність з оцінки ситуації, яка склалася, а в подальшому - це формування уявної інформаційної моделі, побудова слідчих версій, планування, вирішення слідчої ситуації і, врешті-решт, практична діяльність, тобто реалізація тактичного рішення. Таким чином, прийняття слідчим тактичного рішення - це діяльність, яка включає:

а) оцінку ситуації;

б) створення уявної інформаційної моделі;

в) вичленення проблеми та побудову версій;

г) планування діяльності щодо вирішення ситуації;

д) практичну діяльність щодо реалізації тактичного рішення. Криміналістика: підручник / за ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2001

Тактичні рішення поділяються на процесуальні й непроцесуальні. До пер-ших відносять вибір слідчих дій, запобіжного заходу тощо. Непроцесуальні тактичні рішення - це прийоми й засоби реалізації процесуальних рішень, тому вони повинні відповідати принципам кримінально-процесуального зако-нодавства. Вибір найбільш раціональних засобів і тактичних прийомів пов'яза-ний із ризиком, тому необхідна достатня інформаційна база. Отже, тактичне рішення - це вольовий акт слідчого, який полягає у визначенні мети, а також засобів і способів її досягнення. Звідси будь-яке тактичне рішення повинно відповідати низці вимог: законності, етичності, обґрунтованості, своєчасності, реальності виконання.

Тактична операція - це сукупність слідчих, оперативних та інших дій, які плануються слідчим для вирішення слідчої ситуації у ході розслідування зло-чину. Звідси слідчі