/ за ред. професорів А.Г. Філіпова, А.Ф. Волинського. – М.: Спарк, 1999.
1. Удосконалення тактико-криміналістичних прийомів і рекомендацій із проведення слідчих дій. В останні роки, зокрема, з'явився ряд робіт, присвячених подальшому удосконалюванню тактики допиту, обшуку, огляду місця події й інших слідчих дій.
2. Розробка нових слідчих дій (наприклад, такі слідчі дії, як відтворення обстановки і оьставин події, пред'явлення для впізнання, а також одержання зразків для порівняльного дослідження були законодавчо закріплені лише в 1961 р., хоча найбільш ефективні прийоми їх проведення задовго до того узагальнювалися в криміналістичній тактиці і рекомендувалися для практичного використання). Не вирішене остаточно питання про законодавчу регламентацію перевірки показань на місці; ця дія в КПК не згадується, хоча широко застосовується на практиці, докладно розроблені тактичні прийоми проведення цієї слідчої дії.
3. Широке застосування даних інших наук при розробці тактико-криміналістичних прийомів і рекомендацій. Тут маються на увазі як науки, досягнення яких традиційно використовуються в розслідуванні злочинів (судова медицина, судова психологія), так і нові напрямки, у тому числі, що знаходяться на стику різних наук (дослідження мікрооб'єктів, судова фоноскопія і багато інших). Досягнення відповідних наук визначають, зокрема, зміни в тактику призначення і проведення судових експертиз, впливають на тактику інших слідчих дій і розслідування в цілому.
4. Технізація криміналістичної тактики. При проведенні слідчих дій широко застосовуються звукозапис, відеозапис, машинопис; це неминуче спричиняє визначені зміни в тактику слідчих дій. Криміналістична тактика узагальнює накопичений слідчою практикою досвід, розробляє відповідні прийоми і рекомендації.
5. Заглиблена розробка проблеми взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими апаратами. Як уже зазначалося, розкривати тільки слідчим шляхом найбільш складні замасковані злочини часто виявляється практично неможливо - це можна зробити тільки у взаємодії з органами дізнання. Криміналістична тактика розробляє теоретичні питання такої взаємодії; зокрема, останнім часом, як уже зазначалося, активно досліджується проблема оперативно-тактичних комбінацій при розслідуванні окремих видів злочинів.
6. Розвиток тактики судового слідства. Це напрямок криміналістичної тактики звичайно не вивчається в навчальних курсах криміналістики; однак маються роботи, у яких досліджуються найбільш важливі аспекти судового слідства (зокрема, проблеми судового допиту).
7. Розробка питань, пов'язаних з дослідчою перевіркою матеріалів, підстав для порушення кримінальної справи. Щоб швидко і безпомилково оцінити конкретну ситуацію, що виникає при одержанні інформації про подію, що має ознаки злочину, вирішити, чи досить цих ознак для порушення кримінальної справи чи необхідна попередня перевірка, якими засобами найбільш доцільно провести таку перевірку, слідчі і працівники дізнання повинні бути належним чином підготовлені. Криміналістична тактика досліджує питання, пов'язані з типовими ситуаціями, що виникають при порушенні кримінальних справ різних категорій, про методи, прийоми і засоби дослідчої перевірки.
Висновок
Таким чином криміналістична тактика є третім розділом в системі науки криміналістики.
Криміналістична тактика - це розділ криміналістики, який становить со-бою систему положень і практичних рекомендацій з організації та планування розслідування й визначення оптимальної лінії поведінки осіб, які здійснюють розслідування з урахуванням їх відносин та взаємодії з іншими учасниками розслідування на основі норм і принципів кримінального процесу.
Слідча тактика - це галузь криміналістики, яка містить систему наукових положень і рекомендацій щодо організації та планування розслідування й тактики слідчих дій. Це поняття значно вужче, ніж перше, тому більш точно визначає призначення тактики - служити розслідуванню злочинів, яке здійс-нюють органи досудового слідства та дізнання.
Отже криміналістична тактика розробляє основні тактичні прийоми та методи проведення конкретних слідчих дій, що в свою чергу є суттєвою та необхідною допомогою працівникам органів розслідування злочинів
Список використаної літератури
1. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К.: Атіка, 2001.
2. Криміналістика: підручник / за ред. Р.С. Бєлкіна. -–М.: Юрид. літ., 1986.
3. Криміналістика: підручник / за ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2001.
4. Криміналістика: підручник / за ред. професора А.Н. Васильєва. – М.: 1971.
5. Криміналістика: підручник / за ред. професора І.Ф. Крилова. – Л.: 1976.
6. Криміналістика: підручник / за ред. І.Ф. Пантілєєва, Н.А. Сєліванова. – М.: Юрид. літ., 1984.
7. Криміналістика: підручник / за ред. професорів А.Г. Філіпова, А.Ф. Волинського. – М.: Спарк, 1999.
8. Криміналістика: підручник / за ред. Н.П. Яблокова. – М.: Юрист, 2000.