Окремого розгляду заслуговує питання про механізм утворення специфічної конструкції та конкретного змісту кваліфікованого та особливо кваліфікованого складів зло-чинів. Найтиповішими варіантами такого механізму є:

1. До специфічної конструкції основного складу злочину законодавцем "додаються" нові елементи — іноді з від-повідними зв'язками. Ці елементи характеризуються певними ознаками. Таким чином, кваліфікований чи особли-во кваліфікований склад злочину відрізняється від основ-ного як специфічною конструкцією, так і конкретним змістом. Прикладом такого варіанту є особливо кваліфі-кований склад розбою (ч. З ст. 187 КК). У ньому з'явля-ються нові елементи — наслідки, обстановка, спеціальний суб'єкт і, відповідно, нові ознаки — тяжкі тілесні ушкод-ження, проникнення в житло, особливо небезпечний реци-дивіст (при цьому перші два елементи ще й пов'язані з діянням певними зв'язками).

2. Специфічна конструкція основного складу злочину не міняється, але окремі елементи цієї конструкції законода-вець характеризує за допомогою додаткових "нових" ознак. Таким чином, кваліфікований чи особливо квалі-фікований склад злочину відрізняється від основного ли-ше конкретним змістом. Прикладом є особливо кваліфі-кований склад одержання хабара (ч. З ст. 368 КК). У ньому "особливо великий розмір хабара" та "особа, яка займає особливо відповідальне становище", є особливо ква-ліфікуючими ознаками, які "по-новому" характеризують, відповідно, діяння та спеціального суб'єкта. При цьому специфічна конструкція особливо кваліфікованого складу одержання хабара є такою самою, як і в основному складі.

3. Поєднання першого і другого варіантів. Такий "комп-лексний" варіант зустрічається найчастіше. Прикладом його є особливо кваліфікований склад зґвалтування (ч. 4 ст. 152 КК). У ньому є новий елемент — "особливо тяжкі наслідки" (вони причинне пов'язані з діянням) та нові ознаки — "особливо небезпечний рецидивіст" (додаткова характеристика спеціального суб'єкта) і "малолітня" (до-даткова характеристика потерпілої від зґвалтування).

Крім типових варіантів механізму утворення кваліфі-кованих та особливо кваліфікованих складів злочинів, є й варіанти нетипові. До них, зокрема, можна віднести ті, в яких окремі елементи чи ознаки основного складу злочину перестають бути обов'язковими для кваліфікованого чи особливо кваліфікованого складу. Прикладом є кваліфі-кований склад перевищення влади або службових повнова-жень (ч. 2 ст. 365 КК) — із його специфічної конструкції "зникають" наслідки, які є обов'язковим елементом основ-ного складу.

Існує ще одне важливе питання, яке стосується ква-ліфікованих та особливо кваліфікованих складів злочинів. Його можна сформулювати так: якщо кілька обтяжуючих по обставин передбачено в диспозиції статті Особливої части-ни кримінального закону альтернативне, то кожна з них утворює окремий кваліфікований або особливо кваліфіко-ваний склад злочину чи всі вони утворюють один такий склад? Конкретніше — на рівні прикладу — це питання може бути поставлене так: розбій, вчинений особливо не-безпечним рецидивістом, і розбій, поєднаний із спричинен-ням тяжких тілесних ушкоджень, — це два різні особливо кваліфіковані склади розбою чи це різновиди одного й того самого особливо кваліфікованого складу?

Із урахуванням законодавчої техніки, характерної для чинного КК України, та виходячи з тенденцій судової практики, відповідь на поставлене питання на сьогодні така: кілька альтернативних обтяжуючих обставин, перед-бачених у диспозиції однієї й тієї самої частини (пункту) статті Особливої частини кримінального закону, утворю-ють один кваліфікований або особливо кваліфікований склад злочину. Цей висновок має як теоретичне, так і практичне значення, зокрема для розуміння такої форми множинності злочинів, як їх сукупність, а також для при-значення покарання при вчиненні кількох злочинів.

Останній вид юридичних складів злочинів при класи-фікації їх за ступенем суспільної небезпечності — приві-лейований склад.

Привілейований склад злочину — юри-дичний склад, що фіксує різновид злочину певного виду з пом'якшуючими обставинами. У чинному КК таких скла-дів небагато, їх "специфічні" частини передбачені в стат-тях ч. 1 ст.266, ч. 1 ст.344, ч. 3 ст.390, ст.434. Механізм утворення привілейова-них складів злочинів такий само, як і механізм утворення кваліфікованих складів (у його типових варіантах). Загаль-ний орієнтир того, що це привілейований склад, — санкції зазначених вище статей. Вони завжди менш суворі, ніж санкції, що "прив'язані" до відповідного основного складу: наприклад, санкція ч.1 ст.109 передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, а санкція ст. 391 передбачає позбавлення волі на строк до трьох років.

Кримінально-правове значення поділу юридичних скла-дів злочинів на основні, кваліфіковані (особливо квалі-фіковані) та привілейовані полягає в тому, що він дозволяє законодавчим шляхом зафіксувати "рівні" суспільної не-безпечності злочинів одного і того самого виду, пов'язати з ними різноманітні кримінально-правові наслідки і тим самим посилити нормативні начала в механізмі кримі-нально-правового регулювання. Крім того, зазначений поділ є одним із дієвих засобів законодавчої техніки, за допомогою якого в кримінальному праві забезпечується належний рівень системності.

Класифікація юридичних складів за особливостями конструкції їх об'єктивної сторони. Особливостями такої класифікації є те, що вона: а) стосується лише юридичних складів закінчених злочинів, тобто не поширюється на "особливі" юридичні склади, які фіксують попередню зло-чинну діяльність; б) має узгоджуватися з висновками, зробленими в межах класифікації юридичних складів зло-чинів за іншими підставами.

Тож юридичні склади злочинів за особливостями конст-рукції їх об'єктивної сторони поділяються на такі види: а) матеріальний склад злочину; б) формальний склад зло-чину; в) формально-матеріальний склад злочину.

Матеріальний склад злочину — це юридичний склад, що передбачає наслідки як обов'язковий елемент його об'єктивної сторони. Отже, об'єктивна сторона матеріаль-них складів злочинів завжди включає: а) принаймні, два обов'язкових елементи — діяння та наслідки; б) при-наймні, один зв'язок між обов'язковими елементами — причинний між діянням та наслідками. Типовими прикла-дами