матеріальних складів злочинів є юридичні склади всіх вбивств (статті 115—119 КК), тілесних ушкоджень (стат-ті 121—128), основний склад перевищення влади або поса-дових повноважень (ч. 1 ст. 365). Очевидно, до мате-ріальних складів треба віднести і юридичні склади так званих деліктів створення небезпеки, в яких своєрідним наслідком, відокремленим від власне діяння, є загроза (не-безпека) настання "реальних" наслідків . Матеріальним слід визнавати і той юридичний склад, який передбачає кілька альтерна-тивних наслідків .Формальний склад злочину — це юридичний склад, який не передбачає наслідки як обов'язковий елемент об'єктивної сторони. Отже, обов'язковим елементом об'єк-тивної сторони формального складу будь-якого злочину за-вжди є діяння, до якого законодавець при створенні юри-дичного складу злочину певного виду може "додавати" як обов'язкові й інші (крім наслідків) елементи об'єктивної сторони, наприклад, спосіб, час, обстановку. Типовими прикладами формальних складів злочинів є шпигунство (ч. 1 ст. 114), незаконне перетинання державного кордону ( ч. 1 ст. 331) , одержання хабара (ч. 1 ст. 368).
Іноді в літературі поряд із формальними та матеріаль-ними складами злочинів подаються як окремий вид і так звані усічені склади злочинів. Очевидно, це не зовсім правильно. Підставою виділення усічених складів злочинів як окремого різновиду дійсно є певні особливості, але вони не пов'язані з обов'язковістю чи необов'язковістю в межах відповідних юридичних складів певних наслідків. У даному разі ці особливості полягають в іншому, а саме: певні склади злочинів законодавець конструює таким чином, що закінченим злочином визнається діяння, яке за своїм за-гальним кримінально-правовим змістом є попередньою злочинною діяльністю. Типовим прикладом усіченого скла-ду злочину є юридичний склад розбою. Він відрізняється від складів крадіжки чи грабежу тим, що переносить мо-мент закінчення злочину з фактичного заволодіння майном на напад із метою такого заволодіння, поєднаний із на-сильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого на-сильства (ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 187). Отже, в юридичному складі розбою закінченим злочином ви-знається діяння, яке за своїми загальними кримінально-правовими ознаками (ч. 1 ст. 15) є, по суті, замахом на злочин.
Отже, усічений склад злочину — це юридичний склад, в якому момент закінчення злочину пов'язується з вчи-ненням діяння, що за своїм загальним кримінально-пра-вовим змістом є попередньою злочинною діяльністю. У такому розумінні усічений склад є окремим різновидом формального складу злочину, оскільки підстава його ви-ділення відрізняється від підстави поділу складів злочинів на формальні, матеріальні та формально-матеріальні.
Останній вид за даною класифікацією — формально-ма-теріальні склади злочинів — практично не розглядається в науковій літературі. Між тим, існування такого виду юридичних складів злочинів — реальний факт, що випли-ває з чинного кримінального законодавства України.
Формально-матеріальний склад злочину — це юридич-ний склад, який передбачає наслідки як альтернативу іншим елементам чи ознакам, у результаті чого в одній своїй частині даний склад злочину є матеріальним, а в іншій — формальним. Таке поєднання "матеріальності" і "формальності" в одному і тому самому юридичному скла-ді злочину зумовлене тим, що його специфічна конст-рукція і конкретний зміст включають декілька (не менше двох) альтернативних елементів та ознак, і одним із таких елементів обов'язково є наслідки. Оскільки з урахуванням зазначеної альтернативності специфічна конструкція такого складу може включати наслідки як обов'язковий елемент об'єктивної сторони, даний склад може розглядатись як матеріальний; оскільки з урахуванням цієї альтернатив-ності його специфічна конструкція може і не включати зазначені наслідки як обов'язковий елемент об'єктивної сторони, даний склад може розглядатись як формальний.
У чинному КК України передбачені два різновиди фор-мально-матеріальних складів злочинів. Типовим прикладом першого різновиду є вже згаданий особливо кваліфікований склад зґвалтування, а саме, зґвалтування, вчинене особли-во небезпечним рецидивістом, або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої (ч. 4 ст. 152). Зроблений раніше висновок про те, що перед нами один юридичний склад злочину, дозволяє віднести його, в межах даної класифікації, до формально-матеріаль-них складів злочинів: якщо в специфічну конструкцію особ-ливо кваліфікованого складу зґвалтування входять особливо тяжкі наслідки, він розглядається як матеріаль-ний; якщо ж ця конструкція особливо тяжких наслідків не містить — зґвалтування, вчинене особливо небезпечним рецидивістом, чи зґвалтування малолітньої — цей склад розглядається як формальний. До формально-матеріальних складів злочинів даного різновиду можна віднести також особливо кваліфіковані склади розбою (ч. З ст. 187), вима-гання (ч. З ст. 189), кваліфікований склад шахрайства (ч. 2 ст. 190).
Іншим різновидом формально-матеріальних складів зло-чину є юридичні склади, об'єктивна і суб'єктивна сторони яких виражені за допомогою формулювання "посягання на життя..." .Як зазначено, наприклад, в абз. 2 підп. "а" п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 року № 1 "Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини", під посяганням на життя державного діяча чи представ-ника іноземної держави слід розуміти його умисне вбивство або замах на умисне вбивство". Отже, посягання на жит-тя потерпілого в зазначених юридичних складах передба-чене в двох відносно самостійних формах: як його умисне вбивство і як замах на його умисне вбивство. А це озна-чає, що у першій формі такі склади є матеріальними, у другій — формальними (більш того — усіченими). У ціло-му ж, такі юридичні склади можуть бути визначені як формально-матеріальні. До другого різновиду формально-матеріальних складів треба, очевидно, віднести і юридич-ний склад диверсії (ст. 113), яка в одній своїй формі вияв-ляється лише в діях, а в інших