чи виконує не належним чином обов’язки, покладені на нього товариством, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства у порядку, встановленому засновницьким договором .Рішення про виключення зі складу учасників повного товариства може бути оскаржено до суду( ст.128 ЦК України ).
Повне товариство може прийняти рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, у разі:
Смерті учасника або оголошення його померлим—за відсутності спадкоємців;
Ліквідації юридичної особи-- учасника товариства, в тому числі у зв’язку з визнанням її банкрутом;
Визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;
Призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи—учасника товариства, зокрема у зв’язку з її неплатоспроможністю;
Звернення стягнень на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.
Рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, може бути оскаржене заінтересованими особами до суду.
У разі вибуття учасника з повного товариства з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, товариство може продовжити свою діяльність, якщо інше не встановлено засновницьким договором товариства чи домовленістю між учасниками, що залишаються (ст.129 ЦК України ) , а також спадкоємцям учасника фізичної особи або правонаступникам фізичної особи, які не вступили у повне товариство, виплачується вартість частини майна товариства, що відповідає частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не передбачено засновницьким договором.
2.2. Управління повним товариством.
Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою усіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю учасників або одним. Наприклад, учасники можуть надати функцію управління товариством одному з учасників чи декільком учасникам. Установчий договір так само може передбачати можливість прийняття рішень більшістю голосів учасників, тобто не вимагати одностайності учасників для рішення всіх чи окремих питань, що стосуються діяльності товариства.
Кожний учасник повного товариства має один голос , якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів. Наприклад в залежності від розміру частки кожного учасника в складному капіталі товариства.
Кожний учасник повного товариства, не залежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ товариства. Відмова від цього права чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасників товариства, є нікчемною.
Кожний учасник повного товариства має право діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам.
У разі спільного ведення справ товариства для вчинення кожного правочину є необхідною згода всіх учасників товариства. Якщо ведення справ доручено окремим учасникам повного товариства, інші учасники можуть вчиняти правочини від імені товариства за наявності у них довіреності, виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства.
У відносинах з третіми особами повне товариство не може посилатися на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учасників повного товариства щодо права діяти від імені товариства, крім випадків, коли буде доведено, що третя особа в момент вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність учасника товариства права діяти від імені товариства.
Учасник повного товариства, що діяв у спільних інтересах, але не мав на це повноважень, має право у разі, якщо його дії не були схвалені іншими учасниками, вимагати від товариствпа відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що у зв’язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує затрати.
У разі спору між учасниками повного товариства повноваження на ведення справ товариства, надані одному чи кільком учасникам, можуть бути припинені судом на вимогу одного чи кількох учасників товариства за наявності для цього достатніх підстав, зокрема в наслідок грубого порушення учасником, уповноваженим на ведення справ товариства, їх обов’язків чи виявлення його нездатності до розумового ведення справ .На підставі рішення суду до засновницького договору товариства вносяться необхідні зміни.
2.3 Припинення повного товариства .
Повне товариство ліквідується на підставах, встановлених статтею 110 ЦК , а також повне товариство ліквідовується, у разі, якщо в товаристві залишається один учасник. Він має право протягом шести місяців перетворити таке товариство в інше господарське товариство.
Припинення юридичних осіб можливе за рішенням органів, вказаних в законі, а також в установчих документах юридичної особи, шляхом ліквідації.
“Ліквідація юридичної особи можлива:
за рішенням власника майна уповноваженого ним органу, а також за рішенням органу, уповноваженого на те установчими документами юридичної особи;
за рішенням суду у разі банкрутства ( неспроможності) або систематичного здійснення діяльності юридичної особи:
Без належного дозволу (ліцензії);
Забороненої законодавчими актами;
З неодноразовим або грубим порушенням законодавства Підстави для ліквідації юридичної особи. Підприємство, господарство і право /Право України.-2004 №4 ”
Юридична особа може бути також ліквідована у зв’язку і закінченням строку, на який вона створена, або з досягненням мети, заради якої вона створена.
Ліквідація юридичної особи, вирішення питань, що виникають при цьому, розгляд фінансових притензій тощо проводиться ліквідаційною комісією яка призначається органом що ухвалив рішення про ліквідацію.
Порядок припинення юридичних осіб .
Юридична особа може припиняти свою діяльність у результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам --– правонаступникам (злиття, приєднання, поділ) або в наслідок ліквідації. Юридична особа визначається такою що припинила свою діяльність, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Обставинами, що зумовлюють припинення діяльності юридичної особи можуть бути: досягнення поставлених цілей (наприклад, після завершення об’єкта ліквідується будівельна організація, створена спеціально для його спорудження), або закінчення певного