К У Р С О В А Р О Б О Т А

З дисципліни: Фінансове право

на тему:

“Наука фінансового права, предмет, методологія, основні етапи розвитку”

План

Вступ.

I. Фінансове право і наука фінансового права.

II. Предмет науки фінансового права.

III. Зміст науки фінансового права.

IV. Методологія науки фінансового права.

1. Поняття метода науки фінансового права.

2. Види методів, та їх характеристика.

V. Основні категорії науки фінансового права: види і значення.

VI. Основні етапи розвитку науки фінансового права.

Висновок.

Використана література.

ВСТУП

В умовах зламу адміністративно-командної системи управ-ління економікою Україна починає будувати нову державу з ринковими відносинами, які не можуть регулюватися нор-мами старих законів.

Багаточисельні заходи нової держави, зміна її завдань і функцій вимагають велику кількість коштів. Кошти кожна держава безперешкодно може отримувати в основному зі сво-го бюджету. В умовах ринкової економіки на інших прин-ципах, ніж це було в умовах Радянського Союзу, будується доходна і видаткова частини державного бюджету. Основ-ним доходним джерелом бюджетних доходів стають подат-ки, які сплачують різні комерційні структури, підприємці, громадяни. Від ефективного регулювання відносин при сплаті податків залежить і кількість коштів, що надійдуть у дер-жавний чи місцеві бюджети, і інтереси кожного з платників податку. На жаль, правовий інститут податків у нас не роз-винений до цього часу. Це пояснюється в основному кількома причинами. По-перше, держава донедавна була власником основних знарядь і засобів виробництва, тому більшу части-ну прибутків державних підприємств і організацій відбирала в державний бюджет у вигляді обов'язкових платежів. Насе-лення сплачувало тільки один прибутковий податок із своїх мізерних доходів. Крім того, навіть такий платіж, як пода-ток з обороту, офіційна преса і вчені вважали неподатко-вим, щоб не сказати, що він є справжнім непрямим подат-ком з населення. У сучасних умовах цілком змінюється по-рядок витрачання бюджетних коштів. Бюджетні асигнуван-ня замінюються банківськими позичками. В зв'язку з цим зростає роль правового інституту банківського кредитування.

Нова фінансова політика держави провадиться в життя через фінансове законодавство. Правові норми, що регулю-ють фінансові відносини, містяться як у загальних, так і у спеціальних, присвячених регулюванню тільки фінансових відносин, нормативних актах. В них знаходить своє відбит-тя політика, скерована на використання фінансів в інтере-сах побудови незалежної суверенної України. Фінансово-правові норми закріплюють проведення фінансових заходів, пов”язаних з переходом до ринкової економіки, яка докорінно змінює характер цих норм. Це викликає необхідність глибокого вивчення питань науки фінансового права студентами, на-уковими і не менше практиками. Недооцінка правової підготовки призводить до практичних помилок, завдає шкоди державі, великих збитків підприємствам і організаціям різних форм власності і видів діяльності. Тому, де б не працював випускник вузу — сьогоднішній студент, йому необхідні юридичні знання, особ-ливо в галузях права, пов'язаних з економікою, підприєм-ницькою та фінансовою діяльністю підприємств і організацій. До таких галузей належить і наука фінансового права.

I. Фінансове право і наука фінансового права.

Зарубіжна наука не розділяє науку фінансового права і фінансову науку. Вчені вважають, що фінансові відносини не існують поза фінансовими правовідносинами, тому розг-лядати фінансове-правову науку окремо від фінансової (еко-номічної) вони вважають за неможливе.

Цю точку зору підтримують і деякі російські вчені-економісти. Питання про межі науки фінансового права і зв'язок її з фінансовою наукою є важливим, оскільки воно повинно сприяти встановленню співвідношення між економічними і правовими дослідженнями в галузі державних фінансів. Дер-жава, пізнаючи об'єктивні економічні закони, встановлює зміст економічних суспільних відносин, в залежності від особ-ливостей груп однорідних суспільних відносин, і правові норми, які регулюють ці відносини. Право, не зливається з базисними категоріями, але не можна ігнорувати економічні фактори, досліджуючи певні фінансово-правові проблеми.

Суспільні (економічні) відносини, отримуючи відповідну юридичну мотивацію, стають правовідносинами. Тому еко-номічні дослідження повинні спиратися на фінансово-пра-вову науку, а юристи-фінансисти — на обгрунтовані дослід-ження фінансової науки. У сучасних умовах, коли Україна ставить за мету побудувати правову державу, питання про розвиток правової науки, в тому числі і фінансово-правової, набуває особливого значення.

Наука фінансового права є самостійною галуззю публічного права, яке досліджує усі сторони життя держави, оскільки її функціонування неможливе без фінансового забезпечення.

Наука фінансового права досліджує, якими юридичними засобами держава в особі своїх органів та органів місцевого самоврядування мобілізує кошти для утворення централізо-ваних і децентралізованих фондів коштів та витрачає їх для свого функціонування. В коло досліджень науки фінансово-го права входять суспільні (економічні) відносини, що вини-кають під час мобілізації коштів з юридичних осіб, грома-дян, з інших джерел на потреби, які пов'язані із здійсненням владних державних повноважень.

Наука фінансового права як одна з галузей юридичної на-уки вивчає історію фінансового законодавства, розробляє наукові рекомендації щодо його вдосконалення. В завдання науки фінансового права входить також вивчення фінансо-вого законодавства інших держав, його порівняльний аналіз і використання позитивного досвіду для вдосконалення прак-тики й оновлення фінансово-правових актів.

В Україні фінансова наука і наука фінансового права вихо-дять з того, що зв'язок між ними повинен допомагати вста-новленню співвідношення між економічними і правовими дослідженнями в галузі фінансів. Обидві науки виходять з того, що фінанси існують і будуть існувати доки існують товарно-грошові відносини і об'єктивний закон вартості. Державі вла-стива функція управління фінансами, тому вона встановлює зміст економічних відносин і приймає правові норми, що