і училищі правознавства.
В 1841 р. з'явився по суті перший російський підручник з фінансового права І.Я. Горлова «Теорія фінансів». Хоч в цьому підручнику саме поняття «фінансове право» ще вживається з різ-ними смисловими навантаженнями і змістом.
Вперше в сучасному розумінні термін «фінансове право» вжив професор фінансового права, декан юридичного факуль-тету Казанського університету Є.Г. Осокін. Серед найбільш відо-мих його праць слід назвати: «Внутрішні митні збори в Росії» (1850 р.), «Декілька спірних питань з історії російського фінан-сового права» (1855 р.), «Про підвищення промислового подат-ку і про історичний його розвиток в Росії» (1856 р.). Праця «Декілька спірних питань з історії російського фінансового права» була першою книжкою в Росії, де було вжито термін «фінансове право».
Професор Московського університету Ф.Б.Мільгаузен видав в 1865 році роботу під назвою «Фінансове право», що являє собою курс лекцій, в якому трактувались питання, пов’язані з бюджетом Російської держави, його прибуткової і витратної частини.
Період після скасування кріпосного права в Росії з 1861 р. і до 1917 р. був найбільш плідним у розвитку російської науки фінансового права. Особливо це стосується періоду з 80-х ро-ків XIX ст. до початку XX ст. В ці роки були створені три кафедри фінансового права: в Московському, Казанському і Новоросійському університетах. До цього періоду можна відне-сти розквіт діяльності видатного професора фінансового права Петербурзького університету В.А. Лебедєва, який опублікував в 1882 — 1883 рр. підручник «Фінансове право». Його з повним правом сучасники називали енциклопедією фінансового права і він був перекладений на основні європейські мови.
В 1883 р. була видана не менш яскрава книжка ярославського професора кафедри поліцейського і фінансового права І.Т. Тарасова «На-рис науки фінансового права», присвячена теоретичним пи-танням предмету і методу науки фінансового права, історії фінансових установ, аналізу законодавства в галузі фінансово-го управління.
Вражає географія написання і видання підручників і на-вчальних курсів з фінансового права. Крім уже вищеназваних книг, в 1883-1909 роках були підготовлені і опубліковані підруч-ники з фінансового права професорів Новоросійського універ-ситету І. Патлаєвського та С. Іловайського. Казанського уні-верситету — Д. Львова, Петербурзького Лісового інституту — В. Яроцького, Московського університету — Ф. Мільгаузена. І. Озерова, А. Нікітського. Київського університету — Г. Сидо-ренка, Харківського університету — М. Алексеєнка, Казансь-кого університету — Л. Вацури. Професор Московського уні-верситету І. І. Янжул, уродженець м. Василькова Київської гу-бернії, був єдиним академіком зі спеціальності «фінансове право», обраним в Академію наук Росії.
Необхідно окремо сказати про наукову діяльність І.І.Янжула (1846 - 1914 рр.), він досліджував податкову і митну політику, стверджуючи, що втручання держави в економіку, особливо через митну і податкову політику, визначає здійснення соціалізму. Основні роботи І.І.Янжули по фінансовому праву: «Досвід дослідження англійських не прямих податків» (1874 р.), і підручник «Основные начала фынансовой науки» (1897 р.). Курс цей став важливою віхою на шляху розвитку вітчизняної науки фінансового права, так як вказував на важливе значення правових аспектів в вивчені фінансової діяльності держави.
В перші десятиріччя XX століття розширюється тематика наукових досліджень, а саме, значну увагу приділяється проблемам державного бюджету і бюджетного права. З цієї точки зору особливо треба виділити «Учебник финансового права»
С.І.Іловайського, виданий в 1913 році. В роботі досліджені питання, пов’язані з державним бюджетом і бюджетним правом, аналізується фінансове господарство і державні витрати, касовий механізм і фінансовий контроль. Але в цілому робота мала імперичний характер і теоритичні питання фінансового права були відмічені поверхово.
Порівняно високим теоритичним рівнем дослідження відрізнялось і добре написана робота Е.Н. Берендтса «Російське фінансове право», видана в 1914 році. Автор розподіляє науку державного господарства і науку фінансового права.
Великий внесок в науку фінансового права внесли праці І.Х.Озерова, , Основні його роботи по фінансовому праву: «Подоходный налог в Англии» (1898 р.), «Главнейшие течения в развитии прямого обложенияв Германии» (1900 р.).
І.Х.Озеров - останній із могікан російської дореволюційної наки фінансового права. В написаній в 1917 році роботі «Разгром нашей экономической жизни», він показав загибель старої економічної і фінансової культури, що виросла на православній релігійно- етичному грунті, засвідчила рух нової Росії в економічне і фінансове Нікуда.
Цей плідний процес був призупинений першою світовою війною, а в 1917 році вза-галі обірвався.
3. Розвиток науки фінансового права в Радянській державі.
В розвиткові радянської науки фінансового права виділя-ються якісно відмінні між собою два періоди. Перший включає час від захоплення більшовиками політичної влади в 1917 р, до кінця 30-х років, коли закінчився перехідний період від капіта-лізму до соціалізму, що на практиці означало повну заміну ба-зисних і надбудовних суспільних відносин на принципово відмінних від попередніх основах. Це період важкого, а в ок-ремі роки трагічного внутрішньоутробного розвитку цієї науки, часу її формування, визрівання, відмежування від інших, одним словом, період виникнення.
Головне завдання нової науки фінансового права (стару науку більшовики ліквідували, закривши кафедри фінансового права у вузах) було сформульовано у розділі V конституції РРФСР, який називався «Бюджетне право». В ньому були вик-ладені принципи і сутність фінансової політики нової влади. На перше місце однозначно ставились «бюджетні інтереси» «диктатури трудящих». Не випадково першою науковою пра-цею в Радянській Росії з питань фінансового права стала моно-графія А. М. Гурвича «Бюджетне право за законодавством РРФСР» (М., 1918 р.). Майже одночасно з нею також вийшла книжка А. А. Алексеєва «Бюджетне право народного представ-ництва» (Харків, 1918р.).
Окрім названих вчених представниками радянської науки фінансового права в цей період були С. А. Котляревський, М. А.