Наказ Голови Дєржкоякордону від 15 вересня 2000 р. “Про апробацію проекту статуту Прикордонних військ з охороні! державного кордону України” (Статут з охорони державного кордону України (прикордонний наряд) (проекті; Статут Прикордонних військ з охорони державного кордону Україна. Частина І, Прикордонний загін, прикордонна комендатура. Частина II. Прикордонна застава (проект).

Порушеная статутних правил несення бойового чергування

1. Порушення статутних правил несення бойового чгргування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України,—

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило тяжкі наслідки,—

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,—

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

1. Об’єктом злочину є порядок несення бойового чергування.

2. З об’єктивної сторони злочин полягає в порушенні правил несення бойового чергування (бойової служби).

Бойове чергування є виконанням бойового завдання, яке здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових частин, з метою своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та забезпечення безпеки України. У ВМС бойове чергування є найвищою формою підтримання бойової готовності у мирний час.

Порушення правил несення бойового чергування можуть полягати в невиконанні командиром військової частини, його заступниками чи іншими особами за їх дорученням обов’язку щодо проведення перевірки несення бойового чергування, у відданні командиром чергових сил і засобів особовому складу наказів, що відволікають його від виконання обов’язків несення бойового чергування, в передачі військовослужбовцями особового складу чергової зміни під час несення бойового чергування будь-кому, хоча б тимчасово, виконання своїх обов’язків без дозволу командира чергових сил і засобів, у відволіканні їх на справи, не пов’язані з виконанням зазначених обов’язків, в самовільному залишенні бойового поста чи іншого місця несення бойового чергування тощо.

Порушення правил несення бойового чергування, поєднане з порушенням порядку використання повітряного простору України (здійснення несанкціонованих пусків ракет, стрільби тощо) кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 282 і 420.

3. Суб’єктом злочину є військовослужбовець (військовозобов’язаний під час проходження зборів), який входить до складу чергових сил бойового чергування, тобто до бойових обслуг, чергових змін пунктів управління, сил і засобів бойового забезпечення та обслуговування.

4. Суб’єктивна сторона злочину може характеризуватися як умислом, так і необережністю.

5. Тяжкими наслідками порушення правил бойового чергування (бойової служби), які є кваліфікуючою ознакою злочину, мають визнаватися вторгнення на територію України або в її територіальне море іноземного повітряного чи морського судна, виведення з ладу бойової техніки, що зробило неможливим чи значно ускладнило подальше виконання частиною чи підрозділом бойових завдань, викрадення (угон) повітряних чи морських суден, що належать Україні, тощо.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня /999 р. (розділ 9).

Порушення статутних правил внутрішньої служби

1. Порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крім варти і вахти), статутних правил внутрішньої служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, запобігання яким входило в обов’язки даної особи,—

карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,—

карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

1. Об’єкт злочину — порядок несення внутрішньої служби (крім варти, вахти, патрулювання і бойового чергування).

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується порушенням певних правил, суспільне небезпечними наслідками у вигляді тяжких наслідків, запобігання яким входило в обов’язки даної особи, і причинним зв’язком між вказаними діяннями і наслідками.

Порушення статутних правил внутрішньої служби може виразитись з боку: а) чергового частини (помічника чергового частини) — у нездійсненні контролю за своєчасністю здавання зброї та боєприпасів, нез’ясуванні причини спрацьовування охоронної сигналізації кімнат для зберігання зброї у підрозділах, неперевірці несення служби добовим нарядом і додержання внутрішнього порядку в підрозділах тощо; б) чергового КПП (його помічника) — у даванні дозволу на винесення (вивезення) будь-якого майна з території військової частини без дозволу чергового частини, а також на вихід за межі розташування військової частини військовослужбовцям строкової служби без документа на право виходу; в) чергового роти (батальйону, підрозділів забезпечення військової частини) — в неповідомленні командиру роти про всі надзвичайні події в роті, у видачі зброі без наказу командира чи старшини роти, у передачі будь-кому ключів від кімнати зберігання зброї; г) днювального роти (батальйону, підрозділів забезпечення військової частини) — у пропуску в приміщення сторонніх осіб, у неповідомлення черговому роти про надзвичайні події; д) чергового їдальні — у допущенні до роботи в їдальні робітників, які не пройшли медичного огляду, нестеженні за обробкою продуктів; е) чергового фельдшера (санітарного інструктора) медичного пункту — у нена-данні військовослужбовцям першої медичної допомоги, неналежному зберіганні отруйних лікарських препаратів, ключів від шаф, де вони зберігаються, тощо.

З боку інших осіб добового наряду можуть мати місце інші порушення правил внутрішньої служби, які обумовлюються специфікою виконання конкретних обов’язків.

За ст. 421 кваліфікується порушення статутних правил внутрішньої служби, яке спричинило такі тяжкі наслідки, запобігання яким входило в обов’язок даної особи зі складу добового наряду частини. Виходячи із конкретних обов’язків тих чи інших осіб добового наряду, можуть бути визнані відповідними тяжкими наслідками: для