3. Вживання в заголовку і диспозиції цієї статті слова “незаконна” є зайвим, оскільки описані в ній дії за будь-яких умов не можуть бути визнані правомірними.

Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу

1. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу,—

карається штрафом до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Та сама дія, вчинена повторно, щодо двох чи більше осіб або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 314, 315, -317, 324 цього Кодексу,—

карається позбавленням волі на строк до двох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли тяжкі наслідки,—

караються позбавленням волі на строк до п’яти років.

Примітка. Допінг - це засоби і методи, які входять до переліку заборонених Антидопінговим кодексом Олімпійського руху.

1. Об’єктом злочину € здоров’я неповнолітніх осіб.

2. Потерпілим від цього злочину є особа, яка не досягла 18-річного віку, незалежно від статі і від відношення її до спорту.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у спонуканні неповнолітніх до застосування допінгу.

Допінг — це речовини і методи, що застосовуються для підвищення працездатності спортсменів, є потенційно небезпечними для їхнього здоров’я і заборонені для використання Антидопінговим кодексом Олімпійського руху та компетентними органами відповідних спортивних організацій.

Серед допінгових препаратів і допінгових методів, що використовуються у спорті, особливу небезпеку становлять анаболічні стероїди (речовини, котрі збільшують м’язову масу і фізичну силу). Якщо раніше під згубний вплив цих речовин (застосування їх бере свій початок з 1960 р.) потрапляли спортсмени, які прагнули досягти результатів міжнародного рівня, то нині поширюється вживання анаболіків в навчальних закладах, аматорських спортивних секціях, клубах бодібілдінгу тощо.

Зловживання анаболіками має шкідливі соціальні наслідки. Вживання значних доз цих речовин чоловіками порушує функції ендокринної та статевої систем, збільшує молочні залози, підвищує кров’яний тиск, викликає головний біль і носову кровотечу, розлад функцій печінки, алергічні реакції і навіть руйнує систему імунного захисту організму. У жінок від них настає вірілізація — понижується голос, зменшуються груди, виникає чоловіча лисина, росте волосся на обличчі, на руках і ногах. Порушення фізіології у дітей проявляється, зокрема, у тому, що вони не можуть досягти природного зросту. Існує також небезпека формування фізичної і психічної залежності організму людини внаслідок вживання великих доз анаболічних стероїдів.

Відповідно до законодавства на території України організація та здійснення антидопінгового контролю в спорті провадяться з дотриманням вимог Антидопінгового кодексу Олімпійського руху та покладаються на Національний антидопінговий центр з лабораторією антидопінгового контролю у його складі, який створюється КМ.

Спонукання — це будь-які умисні дії, спрямовані на збудження бажання застосувати допінг у неповнолітньої особи чи добитися від неї згоди застосувати його хоча б один раз (умовляння, пропозиція, порада, переконання, примушування, погрози, застосування насильства тощо). Якщо спосіб спонукання сам по собі утворює склад іншого злочину (спричинення тілесних ушкоджень, погроза вбивством тощо), він потребує самостійної кримінально-правової оцінки.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на залучення неповнолітньої особи до застосування допінгу.

4. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Ставлення винного до настання тяжких наслідків (ч. З ст. 323) є необережним.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 323) є вчинення його: 1) повторно; 2) щодо двох чи більше осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 314, 315, 317, 324, а особливо кваліфікуючою ознакою (ч. З ст. 323) — заподіяння тяжких наслідків.

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, а про поняття щодо двох або більше осіб — коментар до ст. 315. Тяжкими наслідками можуть бути визнані, зокрема, середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, самогубство потерпілого, його тяжке захворювання.

Антидопінгова конвенція від 16 листопада 1989 р. Ратифікована Україною 15 березня 2001 р.

Закон України “Про антидопінговий контроль у спорті” від 5 квітня 2001 р.