великих груп людей. Способи організації масових заворушень можуть бути різноманітними (виступ на мітингах, оголошення різноманітних звернень, розробка планів по збурюванню натовпу, розподіл ролей серед окремих учасників масових заворушень тощо).
Під активною участю у масових заворушеннях розуміють безпосереднє вчинення дій, в яких виражаються масові заворушення (їх вичерпний перелік наведено в диспозиції ч. І ст. 294), виконання вказівок організаторів і залучення до цього інших осіб.
Насильство над особою означає фізичний вплив на організм потерпілого, який полягає у заподіянні тілесних ушкоджень, побоях, позбавленні або обмеженні волі, зґвалтуванні, вбивстві тощо. Погроми — це виступи проти якоїсь групи населення, які супроводжуються руйнуванням і пограбуванням майна, насильницьким вигнанням людей, масовими вбивствами. Насильницьке виселення громадян — це примусові, поєднані із застосуванням насильства дії, внаслідок яких громадян примушують покинути займане житло чи взагалі виселитися з певного населеного пункту, місцевості.
Про поняття підпалу, знищення майна, захоплення будівель або споруд, опору представникам влади див. коментар, відповідно, до ст. ст. 113, 194, 341, 342.
У ст. 294 під опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, розумііється активна фізична протидія здійсненню представникові влади своїх повноважень, поєднана із здійсненням пострілів на враження, в повітря чи землю, нанесенням ударів холодною зброєю, а також іншими предметами, придатними для враження живої сили (залізні прути, каміння, газові балончики), та погроза зброєю чи вказаними предметами.
Складом злочину, передбаченого ст. 294, охоплюється вчинення менш небезпечних, ніж цей злочин, посягань. При вчиненні умисного вбивства в ході масових заворушень вчинене кваліфікується за сукупністю ст. 294 та відповідних статей Особливої частини КК (ст. ст. 112, 115, 348, 379, 400, 443).
Злочин вважається закінченим з моменту початку масових заворушень — вчинення конкретних актів насильства, погромів тощо.
4. Суб’єкт злочину загальний.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. Психічне ставлення винного до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 294, може характеризуватися умислом або необережністю.
6. Кваліфіковані види злочину мають місце, коли масові заворушення призвели до: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків.
Під загибеллю людей розуміється загибель хоча б однієї особи. До інших тяжких наслідків належить заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, спричинення великої матеріальної шкоди, порушення на тривалий час чи в значних масштабах роботи транспорту, діяльності підприємств, установ і організацій тощо.
Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
Публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту — караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
1. Об’єкт злочину — громадський спокій. Проголошення закликів до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, породжує обстановку тривоги і навіть паніку в населення, особливо тих його прошарків, яким загрожує заподіяння шкоди внаслідок вчинення таких дій; дезорганізує роботу органів управління, призводить до порушення нормального режиму праці, навчання, відпочинку широких кіл населення.
2. Об’єктивна сторона злочину включає одну обов’язкову ознаку — діяння. Воно виражається лише активною поведінкою — дією, яка може полягати в; 1) публічних закликах до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян; 2) розповсюдженні матеріалів такого змісту, 3) виготовленні таких матеріалів; 4) їх зберіганні.
Про поняття публічних закликів, матеріалів та їх розповсюдження див. коментар до ст. 109. Виготовлення матеріалів охоплює як авторство (створення текстів, сюжетів, виготовлення оригіна-
лів), так і тиражування чи розмноження відповідної продукції. Зберігання означає утримання матеріалів, які згодом мають бути розповсюдженими, в безпеці, в цілості — недопущення пошкодження таких матеріалів внаслідок дії природних чи технічних факторів, убезпечення їх від сторонніх осіб тощо.
Закінченим злочин є з моменту проголошення закликів або ж з моменту початку розповсюдження, виготовлення чи зберігання відповідних матеріалів.
5. Суб’єкт злочину загальний.
6. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною; виною. Крім того, злочин у формі виготовлення чи зберігання, відповідних матеріалів характеризується спеціальною метою, їх метою ‘ г. тільки подальше розповсюдження вказаних матеріалів.