Закон України “Про дорожній рух” від ЗО червня 1993 р.

Закон України Про транспорт” від 10 листопада 1994р.

Закон України “Про автомобільний транспорт від 5квітня 2001 р.

Правила дорожнього руху. Затверджені постановою КМ №1094 від 31 грудня 1993 р.

Правила експлуатації трамвая та тролейбуса. Затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 103 від 10 грудня

Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху

Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинене особою, відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт чи утримання шляхів, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, або особою, яка виконує такі роботи, якщо це порушення спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть,—

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до п’яти років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека експлуатації шляхових споруд, а його додатковим обов’язковим об’єктом — здоров’я або життя особи.

2. Предметом злочину закон називає шляхи, вулиці, залізничні переїзди, інші шляхові споруди.

Шляховими спорудами є споруди, по яких здійснюється рух автомобільного та подібного до нього видів транспорту,— магістральні автомобільні шляхи, під’їзні дороги, вулиці та площі міст, інших населених пунктів. Вони включають в себе насип, покриття, рейкові трамвайні шляхи, підвісні тролейбусні проводи, розмітку, знаки, світлофори, шлагбауми, інженерні конструкції (підпірні стінки, каміннєвловлюючі сітки, мости, віадуки, тунелі, водовідвідні пристрої), системи зв’язку та термінового виклику допомоги тощо.

3. Об’єктивна сторона злочину включає в себе такі обов’язкові ознаки, як діяння, наслідки і причинний зв’язок між ними.

Діяння при вчиненні цього злочину може виражатися у дії або бездіяльності. Воно здійснюється в процесі спорудження й експлуатації шляхових споруд.

При будівництві порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, передбачає, зокрема, проектування транспортних об’єктів з відступами від вимог безпеки для даної категорії доріг (недотримання радіусів закруглення, по-довжного і поперечного профілів, осьового навантаження, пропускної здатності та міцності мостів, використовуваних матеріалів), спорудження з відхиленнями від проекту чи взагалі без належної проектної документації тощо.

Реконструкція шляхових споруд — це їх корінне оновлення і покращення, а ремонт шляхових споруд — це відновлення їх втрачених властивостей і усунення пошкоджень (при цьому вже на стадії проектування не передбачається доведення ремонтованих об’єктів до стану, коли вони відповідають вимогам безпечного руху й експлуатації, чи в ході виконання робіт не дотримуються встановлені вимоги).

Під утриманням шляхових споруд розуміють підтримання їх в безпечному стані (зокрема шляхом попередження про небезпеку, недопущення пошкоджень, виставлення знаків та захисних засобів, посипання слизьких ділянок піском тощо) або ж заборону їх експлуатації при неможливості убезпечення руху.

Злочинне діяння полягає в порушенні правил, норм і стандартів, які регламентують пов’язані з безпекою руху вимоги до проведення певних робіт, а також до стану побудованих, реконструйованих, відремонтованих чіл таких, які перебувають в експлуатації, транспортних споруд. Таке порушення стосується недотримання встановлених мінімальних вимог до безпечного руху на шляхах, вулицях, об’єктах відповідної категорії, виду, якщо рух здійснюється з дотриманням Правил дорожнього руху,

Кримінальна відповідальність за ст. 288 настає лише тоді, коли наслідком зазначеного у ст. 288 порушення стало спричинення потерпілому середньої тяжкості, тяжкого тілесного ушкодження або смерті. Про поняття середньої тяжкості і тяжкого тілесного ушкодження див. коментар до ст. ст. 121 і 122.

Причинний зв’язок між порушенням правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, характеризується такими ж рисами, як і причинний зв’язок в злочинах, передбачених ст. ст. 277, 287 (див. коментар до цих статей).

4. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним можуть бути особи: 1) відповідальні за будівництво, експлуатацію, ремонт чи утримання транспортних об’єктів, тобто працівники, на яких покладено спеціальні обов’язки в цій сфері наказом або розпорядженням чи які виконують такі обов’язки, виходячи з обійманої посади (начальник шляхової експлуатаційної дільниці, головний інженер проекту тощо); 2) які виконують такі роботи, причому як безпосередні виконавці (бульдозеристи, водії піскорвзкидальних машин, машиністи асфальтоукладників), так і керівники відповідних робіт (майстри, бригадири, начальники дільниць).

5. Суб’єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережною виною.

Закон України “^Про дорожній рух” від ЗО червня 1993р.

Закон України “Про транспорт” від 10листопада 1994р.

Закон України “Про автомобільний транспорт від 5 квітня 2001 р.

Правила дорожнього руху. Затверджені постановою КМ №1094 від 31 грудня 1993р.

Єдині правила ремонту й утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничник переїздів, правила користування ними та охорони. Затверджені постановою КМ №198 від ЗО березня 1994 р.