Реферат на тему:

Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Ненадання допомоги капітаном судна в разі зіткнення з іншим судном екіпажу та пасажирам останнього, а також зустрінутим у морі або на іншому водному шляху особам, які зазнали лиха, якщо він мав можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу і пасажирів,—

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

1. Об’єктом злочину є безпека осіб, які зазнали лиха на водних шляхах, а також безпека руху та експлуатації водного транспорту.

2. Потерпілими від цього злочину є: 1) екіпаж та пасажири судна, з яким відбулося зіткнення; 2) зустрінуті в морі або на іншому водному шляху особи, які зазнали лиха.

Таким чином, потерпілими можуть бути будь-які особи, які потребують допомоги на воді. Про те, що таким особам потрібна допомога, можуть свідчити сигнали, які подаються з судна, шлюпки, плота; фактичний стан потерпілих (виснаженість, відсутність плавучих засобів, придатних для безпечного пересування водними шляхами); аварійний стан судна чи іншого плавучого засобу, з яким відбулося зіткнення; вказівки органів управління рухом.

3. Об’єктивна сторона злочину включає одну обов’язкову ознаку— діяння. Воно полягає у повній або частковій бездіяльності — ненаданні допомоги. Це може проявитися у: 1) невчиненні дій, які необхідні для подання допомоги (ненадання рятувальних засобів, продуктів, одягу особам, які зазнали лиха; ігнорування сигналів тих, хто терпить лихо); 2) вчиненні лише частини дій (наприклад, прийняття на борт не всіх осіб, які зазнали лиха).

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є місце його вчинення. Ним є відкрите море, територіальні води будь-якої держави, інші водні шляхи (річки, озера тощо).

Кримінальна відповідальність за ст. 284 настає, якщо: а) винний мав можливість надати таку допомогу (кероване ним судно зберегло хід і мало можливість маневрувати; на судні були засоби для рятування потерпілих чи подання їм допомоги; винний мав у розпорядженні належно підготовлених людей, які б могли надати допомогу, чи він особисто міг вчинити відповідні дії тощо); б) надання допомоги не було пов’язане із серйозною небезпекою для свого судна, його екіпажу і пасажирів. Тобто внаслідок рятувальних дій, прийняття потерпілих на борт не виникне реальна загроза затоплення судна, загибелі чи заподіяння тілесних ушкоджень особам, які вже перебувають на борту. При цьому звичайна ризикованість рятувальних операцій на воді не може визнаватися як серйозна небезпека, внаслідок чого капітан вправі відмовитися від подання допомоги.

4. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним є капітан будь-якого судна, у т-ч. військового корабля, незалежно від національної належності судна та його виду. Про поняття судна див. коментар до ст. 339 і 446. Особа, яка не є капітаном (наприклад, водій катера, водного мотоцикла, човна), за ненадання допомоги особам, що зазнали лиха в разі зіткнення з іншим подібним судном, за наявності підстав несе відповідальність за ст. 135.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

КТМ(ст.ст 59,60)

Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден

Неповідомлення капітаном судна іншому судну, що зіткнулося з ним на морі, назви і порту приписки свого судна, а також місця свого відправлення та призначення, незважаючи на наявність можливості подати ці відомості,—

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до #вох років, або арештом на строк до шести місяців.

1. Об’єктом злочину є безпека руху та експлуатації транспорту в частині забезпечення встановленого порядку розслідування аварій на морі,

2. Об’єктивна сторона злочину поллгає у бездіяльності: 1) неповідомленні членам екіпажу чи пасажирам іншого судна, з яким відбулося зіткнення, даних про своє судно — його назви, порту приписки, місця свого відправлення і призначення; 2) повідомленні лише-частини необхідних даних чи повідомленні неправдивих даних.

Відповідальність за таку бездіяльність настає за умови, що винний мав можливість надати необхідну інформацію. Відсутність такої можливості повинна бути викликана об’єктивними обставинами — пораненням капітана, необхідністю вжиття заходів для забезпечення плавучості судна чи рятування пасажирів і екіпажу, несправністю засобів зв’язку тощо.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є місце його вчинення. Ним є як відкрите море, так і територіальні води будь-якої держави.

3. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути лише капітан судна, яке зіткнулося з іншим судном. Про поняття судна див. коментар до ст. ст. 339 і 446.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Конвенція ООН з морського права від Югрудня 1982р. Ратифікована Україною З червня 1999р. (ст. 98).

Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження,—

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження,—

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

3. Діяння, передбачені частиною