3. Суб’єктом злочину є особи, на яких покладається виконання відповідних правлл.

4. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 282, характеризується умисним або необережним ставленням винної особи до порушення правил використання повітряного простору та утворюваної ним небезпеки.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення ним: 1) середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень; 2) великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 282), а особливо кваліфікуючою — загибелі людей (ч. З ст. 282).

Про зміст цих ознак див. коментар до ст. 276.

Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда

1. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда стоп-краном чи шляхом роз’єднання повітряної гальмової магістралі або іншим способом, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого,—

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на

строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,—караються позбавленням волї на строк від п’яти до десяти років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека руху та експлуатації залізничного транспорту. Його додатковим факультативним об’єктом можуть виступати життя і здоров’я особи, власність, інші блага.

2. Предметом злочину можуть бути будь-які поїзди, незалежно від їх призначення і кількості вагонів — пасажирські далекого сполучення, пасажирські приміські, вантажні, поштово-багажні, пожежні, ремонтні, які рухаються залізничними звичайними. або вузькими коліями чи коліями метро. При цьому поїздом визнаються як сформовані і зчеплені між собою вагони з одним чи кількома локомотивами, так і окремі самохідні одиниці — локомотиви без вагонів, колієукладники, мотовози, дрезини, самохідні крани, екскаватори, снігозбиральні та ремонтні машини на залізничному ходу тощо. Водночас не виступають предметом злочину, передбаченого ст. 283, транспортні машини і механізми, які не належать до рухомого складу залізничного транспорту (трамваї і тролейбуси, вагонетки та локомотиви технологічного колійного; рухомого складу, вагони фунікулерів та монорельсових доріг, канатні підйомники і т.п.).

3. Об’єктивна сторона аналізованого злочину включає такі обов’язкові ознаки: 1) діяння; 2) спосіб його вчинення; 3) наслідки; 4) причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Самовільне без нагальної потреби зупинення пойдп виконується шляхом дії і полягає у припиненні руху поїзда до повної зупинки. Його обов’язковими ознаками є: а) самовільність, яка означає, що такі дії вчинено без розпорядження працівника залізниці, який вправі приймати рішення про зупинення поїзда; б) відсутність нагальної потреби, тобто обстановки, за якої негайне зупинення поїзда є єдиною можливістю уникнення заподіяння шкоди життю чи здоров’ю людей або великої матеріальної шкоди. При цьому особа не діє в умовах крайньої необхідності: створюючи загрозу безпеці руху чи експлуатації залізничного транспорту, вона не усуває ще більшу небезпеку.

До способів вчинення цього злочину закон відносить зупинення поїзда: 1) стоп-краном; 2} шляхом роз’єднання повітряної гальмової магістралі; 3) іншим способом.

Зупинення поїзда стоп-краном означає застосування важелів гальмівної системи, розташованих у вагонах. Роз’єднання повітряної гальмової магістралі передбачає падіння тиску в цій магістралі, яке веде до спрацьовування гальм і повної зупинки поїзда. Інший спосіб може полягати у використанні можливостей гальмівної системи рухомого складу чи інших технічних засобів, внаслідок чого унеможливлюється рух,— вимкнення двигуна, відключення електроенергії на тягових підстанціях, подача сигналів про зупинення поїзда, у т.ч. шляхом використання сигналізації, семафорів тощо. Водночас, зупинення поїзда шляхом пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, блокування транспортних комуніка-

дій примушування до цього працівника транспорту кваліфікуються за сг. ст. 277, 279, 280.

Наслідками основного складу цього злочину (ч. 1 ст. 283) можуть бути: 1) створення загрози загибелі людей або інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 276); 2) реальне заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (нею охоплюється, зокрема, заподіяння легких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам або середньої тяжкості одній особі).

Злочин вважається закінченим з моменту самовільної без нагальної потреби зупинки поїзда і заподіяння шкоди здоров’ю хоча б однієї особи або створення в загрози настання тяжких наслідків.

4. Суб’єкт злочину загальний. Працівники залізничного транспорту за самовільну без нагальної потреби зупинку поїзда несуть відповідальність за ст. 276.

5. Суб’єктивна сторона злочину визначається психічним ставленням винного до наслідків і загалом характеризується необережною виною. При цьому дії у вигляді самовільного без нагальної потреби зупинення поїзда можуть характеризуватися умислом (при цьому особа керується, як правило, власним бажанням зійти з поїзда у зручному для неї місці, хуліганським або іншим мотивом).

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення ним: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків. Про зміст цих понять див. коментар до ст. 276.

Провила поведінки громадян на залізничному транспорті. Затверджені постановою КМ № 903 від 10 листопада 1995 р.