Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992р.

Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 р.

Перелік об’єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопо-жежонебезпеки, які підлягають щорічному пожежно-технічному обстеженню. Затверджений наказом МВС№651 від 5 вересня 1998 р.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

1. Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого,—

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,—

карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека виробництва, на якому застосовуються радіоактивні матеріали, а додатковим обов’язковим об’єктом — життя та здоров’я особи.

2. Оскільки законодавче встановлені спеціальні правила ядерної і радіаційної безпеки на виробництві фактично зводяться до правил проведення робіт з радіоактивними матеріалами, доступу до них, їх зберігання, використання, утилізації, є підстави вважати, що предметом цього злочину є радіоактивні матеріали. Про поняття таких матеріалів див. п. 2 коментаря до ст. 262.

3. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді порушення правил ядерної або радіаційної безпеки; 2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 274), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 274); 3) причинним зв’язком між діянням і наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки може бути вчинено шляхом дії — виконання дій або бездіяльності, і полягає, зокрема, у: допуску до робіт в умовах радіоактивного випромінювання працівників, не забезпечених засобами дозиметричного контролю; непроведенні дезактивації обладнання; порушенні порядку утилізації відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання; ви-

користанні ядерної енергії без отримання належних дозволів, передбачених законом.

Під правилами ядерної або радіаційної безпеки слід розуміти будь-які нормативно-правові акти, які регламентують вимоги безпеки щодо робіт з радіоактивними матеріалами.

Місцем вчинення злочину є виробництво. Про поняття виробництва див. коментар до ст. 272.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 274.

4. Наслідки, причинний зв’язок, суб’єкт, суб’єктивна сторона та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 274, аналогічні відповідним ознакам злочину, передбаченого ст. 272 (про їх поняття див. коментар до цієї статті).

Закон Укроїли “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р.

Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995р.

Закон України “Про дозвільну діяльність у сфері ядерної енергії” від 11 січня 2000р.

Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 р.

Загальні положення забезпечення безпеки атомних електростанцій. Затверджені наказом Державної адміністрації ядерного регулювання України № 63 від 9 грудня 1999р.

Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної’експлуатації будівель і споруд

1. Порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного п використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов’язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого,—

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,—

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека використання промислової продукції та безпечне використання будівель і споруд, а додатковим обов’язковим його об’єктом — життя та здоров’я особи.

2. Предметом злочину є: 1} промислова продукція; 2) будівлі і споруди.

Промислова продукція — це продукти діяльності, створені для задоволення потреб інших людей, суспільства в цілому в умовах машинного високотехноАОГічного, як правило масового, виробництва. Для промислової продукції (на відміну від кустарних виробів, експериментальних зразків, результатів навчальних вправ чи наукових дослідів) характерним є її виготовлення в умовах налагодженого виробництва, з використанням відлагоджених технологій, за наявності креслень та іншої нормативно-технічної документації, контролю за якістю тощо. До промислової продукції належать засоби виробництва і товари народного споживання як створені заново, так і реконструйовані чи такі, що пройшли ремонт в заводських умовах.

Будівлі і споруди — це будь-які штучні, створені людьми будівельні об’єкти — житлові будинки, склади, цехи, мости, тунелі тощо. Великі масштаби і вартість будівель і споруд, їх значення для задоволення різноманітних потреб, те, що ними користується багато людей, обумовлює необхідність дотримання спеціальних вимог щодо проектування, самого будівництва, а також експлуатації.

3. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд; 2) наслідками у вигляді загрози