Відповідним дозволом є ліцензія на здійснення відповідної діяльності з радіоактивними матеріалами або ж разовий дозвіл на проведення операцій (дій) такими матеріалами в певному конкретному випадку. При цьому потрібно, щоб дозвіл було видано уповноваженим на те органом в межах його компетенції; дії вчинялися в межах строків, визначених у дозволі; виконувалися дії з дотриманням видів і розмірів радіоактивних матеріалів, визначених у дозволі; були дотримані вимоги щодо використовуваного устаткування, технології поводження з радіоактивними матеріалами тощо.
4. Суб’єкт злочину загальний.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною виною. Суб’єктивне ставлення до наслідків, вказаних у ч, 2 ст. 265, може виражатися лише в необережності.
6. Кваліфікований вид злочину (ч. 2 ст. 265) утворюють зазначені вище дії, які спричинили: 1) загибель людей; 2) інші тяжкі наслідки..
Під загибеллю людей слід розуміти смерть хоча б однієї особи, До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень кільком особам. Крім того, тяжкі наслідки можуть полягати у специфічній шкоді, яка викликана радіаційним забрудненням території чи певних об’єктів і полягає у неможливості їх використання, необхідністю великих матеріальних затрат на дезактивацію, відселення людей, завезення “чистих” продуктів харчування і т.п.
Закон України “Про використання ядерної енергії то радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995р
Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами від ЗО червня
1995р.
Положення про дозвільну систему. Затверджене постановою КМ №575 від & жовтая 1992р.
Положення про осйовні засовуй організації перевезення радіоактивних матеріалів територією України. Затверджене постановою КМ № 1332 від 29 листопада 1997р.