Вирішуючи питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконним водним добувним промислом, істотною, потрібно у кожному конкретному випадку враховувати кількість, вартість та екологічну цінність здобутих або знищених водних біоресурсів. Істотною шкодою потрібно визнавати, наприклад, знищення нерестової ділянки, вилов або відстріл хоча б одного морського ссавця, загибель великої кількості мальків, риб і водних безхребетних тих видів, які занесені до Червоної книги.

Визначаючи розмір шкоди, заподіяної водній фауні, слід керуватись спеціальними таксами, визначеними КМ.

Злочин є закінченим з моменту спричинення істотної шкоди. Незаконне зайняття водним добувним промислом, яке не потягло за собою вказаних наслідків, утворює склад адміністративного правопорушення (ст. 85 КАП).

4. Суб’єкт злочину загальний.

Дії службових осіб, які незаконно використовували з метою зайняття водним промислом транспортні засоби, що перебували в їх розпорядженні, мають кваліфікуватися додатково як зловживання службовим становищем, якщо цими діями заподіяно істотної шкоди або тяжких наслідків (ст. 364). Якщо у злочинні угоди з браконьєрами вступають службові особи органів охорони природи або останні самостійно вчинюють незаконне зайняття водним добувним промислом, вони повинні нести відповідальність не лише за злочин, передбачений ст. 249, а і за відповідний злочин у сфері службової діяльності.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

6. Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 249) є вчинення злочину: 1) способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу; 2) особою, раніше судимою за цей злочин.

До способів масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу потрібно відносити такі прийоми рибальства, які здатні викликати загибель значної кількості водних біоресурсів: застосування вибухових і отруйних речовин, електроструму, спорудження гаток, запруд, спускання води з рибогосподарських водойм, спосіб тралення при лові закидними неводами і волокушами із суден, одночасне або чергове закидання неводів з протилежних берегів “в замок”, перекриття будь-якими засобами чи знаряддями лову більше 2/3 ширини русла річки або протоки тощо. Про поняття особи, раніше судимої за цей злочин, див. коментар до ст. 248.

Ст. 249 передбачає спеціальну конфіскацію — обов’язкове вилучення знарядь і засобів незаконного промислу та всього добутого. У даному разі йдеться, зокрема, про риболовні сітки, човни, інші плавучі засоби, за допомогою яких вчинюється або полегшується вилов риби чи добування інших водних організмів.

Не визнаються знаряддями злочину, передбаченого ст. 249 КК, транспортні засоби, які застосовувались лише для доставлення винних до місця незаконного зайняття водним добувним промислом або для перевезення незаконно добутого і які, таким чином, не використовувались для виконання об’єктивної сторони даного злочинного посягання.

Закон Ухрапш “Про тваринний світ “ від 3 березня 1993 р. (ст. ст. 17—19).

Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства. Затверджений постановою КМN° 1192від 28вересня 1996р.

Порядок здійснення любительського і спортивного рибальства. Затверджений постановою КМ № 1126 від 18 липня 1998р.

Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водних об’єктах України. Затверджені постановою КМ № 32 від 19 січня 1998 р.

Порядок і умови використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними і фізичними особами. Затверджені постановою КМ № 1490 від 13 серпня 1999 р.

інструкція про порядок установлення та розподілу лімітів використання живих об’єктів рибного господарства загальнодержавного значення і видачу дозволів на їх спеціальне використання. Затверджена наказом Мінекобезпеки України та Мінрибгоспу України № 53/69 від 6 червня 1995р.

Правила любительського і спортивного рибальства. Затверджені наказом. Аержкомрибгоспу України № 19 від 15 лютого 1999р.

Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України. Затверджені наказом Аержкомрибгоспу України № 33 від 18 березня 1999 р.

Інструкція про порядок спеціального використання водних живих ресурсів. Затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Аержкомрибгоспу України № 34/13 від 10 лютого 2000р.

Наказ Мінагрополітики України “Про затвердження режимів рибальства в 2001р. № 77 від 21 березня 2001 р.

Постанова ПВС від 26 січня І990 р. № 1 “Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи” .

Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів

Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п’я ти років, або позбавленням волі на строк до трьох років

1. Об’єктом злочину є порядок проведення вибухових робіт, встановлений з метою захисту і раціонального використання рибних запасів і диких водних тварин.

2. Предмет злочину — риби і дикі водні тварини, які перебувають у стані природної свободи. Про поняття риб і водних тварш; див. коментар до ст. 249.

4. Об’єктивна сторона злочину полягає у проведенні вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів та диких вод них тварин. Диспозиція ст. 250 є бланкетною і відсилає до нормативних актів, які регламентують