4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом,

ЛК (ст. ст. 1, 3-4, 7-9, 36-41, 48-70, 98).

Санітарні правила в лісах України. Затверджені постановою КМ № 555 від 27 липня 1995р.

Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорії захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду. Затверджені постановою КМ № 557 від 27липня 1995 р.

Правила рубок головного користування в лісах України. Затвердженілостано-воюКМ№ 559 від 27 липня 1995р.

Правила рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок. Затверджені постановою КМ № 535 від 16 травня 1996 р.

Постанова КМ “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням та іншим об’єктам озеленення загального використання в межах населених пунктів” № 676 від 26 червня 1996 р.

Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю. Затверджені постановою КМ № 44 від 20 січня 1997 р.

Правила відпуску деревини на пні в лісах України. Затверджені постановою КМ№ 1378 від 29 липня 1999р.

Інструкція про порядок видачі дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів. Затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 26 від 31 березня 1997 р.

Постанова ПВС від 26 січня 1990 р. № 1 “Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи”.

Порушення законодавства про захист рослин

Порушення правил, установлених для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин, що спричинило тяжкі наслідки,—

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

1. Об’єктом злочину є встановлений порядок захисту рослинного світу, у т.ч. в частині попередження і боротьби зі шкідниками і хворобами рослин.

2. Предметом злочину є рослини (сільськогосподарські, дикорослі, інші) та їхні природні властивості, а також плоди рослин — зерно, насіння, овочі, фрукти, коренеплоди тощо. Рослини — це організми, які живляться органічними і неорганічними речовинами ґрунту, води і повітря і здатні створювати органічні речовини з неорганічних у природному стані.

3. Об’єктивна сторона включає в себе три ознаки: 1) діяння — порушення правил, установлених для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин; 2) тяжкі наслідки; 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Шкідники рослин — це види тварин (комахи, кліщі, мікроорганізми), здатні заподіяти шкоду рослинам, чагарникам, деревам, продукції рослинного походження. До шкідників рослин належать, наприклад, колорадський жук, довгоносик, сарана, картопляна міль, східна плодожерка, миші та інші гризуни. Хворобами, рослин визнаються відхилення від їх нормального стану і розвитку, які полягають у порушенні основних функцій всієї рослини або її частини (порушення нормального обміну речовин під впливом фітопатоге-нів (віруси, бактерії, гриби) або несприятливих умов середовища, наприклад надлишку чи нестачі води, порушення температурного режиму).

Захист рослин — це комплекс заходів, які спрямовані на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороби, бур’яни.

Оскільки диспозиція ст. 247 має бланкетний характер, для притягнення особи до відповідальності слід встановити, які конкретно правила нею було порушено та яким нормативним актом ці правила встановлено.

Злочин може бути вчинений шляхом дії або бездіяльності. Здебільшого порушення законодавства про захист рослин набуває пасивної форми (наприклад, невжиття заходів, спрямованих на знищення шкідників та збудників хвороб рослин, на локалізацію постраждалих територій або знищення зараженого врожаю чи насіння; неповідомлення інформації про загрозу посівам, іншій рослинності, а також продукції рослинного походження від шкідливих організмів; невиконання законних вимог службових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист рослин).

Дії, які утворюють об’єктивну сторону цього злочину, можуть полягати, зокрема, у: ввезенні в Україну та реалізації на її території засобів захисту рослин, що не пройшли державних випробувань і реєстрації; використанні для знищення шкідників і збудників хвороб заборонених хімічних речовин; надмірному вживанні пестицидів.

Порушенням законодавством про захист рослин потрібно визнавати також порушення правил боротьби з бур’янами, зокрема шляхом використання гербіцидів, якщо це потягло тяжкі наслідки.

Склад злочину, передбачений ст. 247, є матеріальним. Злочин визнається закінченим з моменту спричинення тяжких наслідків. Вирішуючи питання про те, чи є заподіяні наслідки тяжкими, у кожному конкретному випадку потрібно враховувати, зокрема, площу територій, на які поширилась епіфітотія, шкоду, заподіяну людині, рослинному і тваринному світові або сільськогосподарському виробництву, час, на який земельні площі виведено з ладу, вартість заходів, здійснюваних для подолання спричинених негативних наслідків (наприклад, вартість знезараження, переробки або знищення підкарантинних матеріалів та об’єктів).

Порушення вимог законодавства про захист рослин, що не спричинило тяжких наслідків, тягне адміністративну відповідальність (зокрема за ст. ст. 83, 83-1, 105, 106, 188-12 КАП).

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину визначається психічним ставленням особи до наслідків і, за загальним правилом, характеризується необережною формою вини. Проте не виключається можливість вчинення порушення законодавства про захист рослин з непрямим умислом.

Вчинення з метою ослаблення держави дій, спрямованих на масове