Ознаки цього складу злочину вбачаються також у разі: а) прийняття в експлуатацію сховищ радіоактивних відходів або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, без реалізації заходів щодо забезпечення захисту персоналу, населення, довкілля або без спорудження та введення в дію всього комплексу цих об’єктів, передбаченого проектом; б) ведення у межах санітарно-захисних зон, створених для відмежування сховищ радіоактивних відходів від суміжних земель, сільськогосподарської та іншої виробничої діяльності, спрямованої на одержання товарної продукції, без спеціального дозволу, здійснення без такого дозволу у цих зонах всіх видів водокористування, лісокористування та користування надрами; в) проведення робіт на ядерній установці, джерелі іонізуючого випромінювання, а також поводження з такими джерелами і ядерними матеріалами без наявності дозволу.

За своєю конструкцією склад злочину матеріальний. Злочин є закінченим з моменту настання суспільне небезпечних наслідків, передбачених ст. 236, Порушення правил екологічної безпеки, яке не супроводжувалось фактичним заподіянням шкоди людині чи довкіллю, утворює склад відповідного адміністративного проступку (ст. ст. 79-1, 80, 91-1 КАП), а за наявності для цього підстав — злочину, передбаченого ч. 1 ст. 253 КК.

Загибель людей означає смерть однієї або декількох осіб. Іншими тяжкими наслідками можуть визнаватись, зокрема, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, масове захворювання людей, виведення з ладу назавжди або на тривалий період виробничих підприємств чи інших важливих споруд (гребель, систем водо- та енергопостачання, зв’язку тощо), масова загибель об’єктів тваринного світу, знищення лісових масивів на значних площах, спричинення особливо великих матеріальних збитків, у т.ч. пов’язаних з відновленням належної якості довкілля, неможливість проживання населення на певній території і вимушене переселення людей.

До екологічного забруднення значних територій слід відносити забруднення різними небезпечними речовинами, матеріалами, відходами лісових масивів, водойм, морського середовища, атмосферного повітря, земельних ділянок. Це може бути, наприклад, зміна на даній території радіоактивного фону у розмірах, які створюють небезпеку для життя і здоров’я людини, генетичного фонду рослин і тварин (див. також коментар до ст. 237).

5. Суб’єкт злочину спеціальний. Це особа, на яку покладено правовий обов’язок дотримуватись відповідних приписів законодавства щодо порядку проведення державної екологічної експертизи, правил екологічної безпеки (наприклад, працівники еколого-екс-пертних підрозділів МЕПР, інші експерти державної екологічної експертизи, конструктори ядерних установок і джерел іонізуючого випромінювання, службові особи підприємств, установ, організацій, відповідальні за проектування, розміщення, експлуатацію певних об’єктів, члени приймальних комісій таких об’єктів).

6. Суб’єктивна сторона злочину визначається психічним ставленням особи до наслідків і, за загальним правилом, характеризується необережною формою вини.‘

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р.

Закон України “Про цивільну оборону” від 3лютого 1993 р.

Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку від 8 лютого 1995р.

Закон України ‘[Про екологічну експертизу” від 9лютого 1995 р.

Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань від 14 січня 1998р.

Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” від 8 червня 2000 р.

Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від ІЗлипня 2000р.

Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 р.

Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Затверджений постановою ВР від 29 жовтня 1992р.

Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Затверджений постановою КМ № 554 від 27 липня 1995 р.

Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу. Затверджений постановою КМ № 870 від 31 жовтня 1995 р.

Положення про Державну екологічну інспекцію Міністерства охорони навкола -шнього природного середовища та ядерної безпеки України. Затверджене постановою КМ № 244 від 2 березня 1998 р.

Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій. Затверджене постановою КМ № 1099 від 15 липня 1998р.

Перелік особливо небезпечних підприємств, припинення діяльності яких потребує здійснення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров’ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середови щу. Затверджений постановою КМ № 765 від б травня 2000 р.

Інструкція про здійснення державної екологічної експертизи. Затверджена наказом Мінекобезпеки України № 55 від 7 червня 1995р.

Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів. Затверджене наказом МНС № 338 від 18 грудня 2000 р.