Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї. Матеріальна шкода визнається великою, якщо вона у 500 і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка До ст. 218). В цій частині шахрайство з фінансовими ресурсами є матеріальним складом злочину і визнається закінченим з моменту фактичного заподіяння вказаної шкоди. Матеріальна шкода може бути заподіяна внаслідок використання дотацій, субсидій, субвенцій не за цільовим призначенням, неповернення одержаного кредиту, ухилення від сплати податків.

Сам по собі факт нецільового використання кредитних коштів у разі їх вчасного повернення кредиторові не утворює кваліфікованого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 222, оскільки такими діями матеріальна шкода кредитору не заподіюється.

Вирішуючи питання про те, чи заподіяно кредиторові у разі неповернення у встановлений строк наданого кредиту велику матеріальну шкоду, потрібно враховувати те, що кредитний договір може забезпечуватися договором застави майна, належного суб’єкту господарської діяльності. Якщо стосовно вказаного майна, вартість Якого перевищує суму отриманого кредиту і відсотків за ним, було задіяно механізм стягнення і кошти від його реалізації планувалось спрямувати на задоволення майнових інтересів кредиторів, кваліфікація за ч. 2 ст. 222 за ознакою заподіяння великої матеріальної Шкоди виключається.

. Шкода, заподіяна кредиторові, може полягати у прямих збитках, спричинених неповерненням всього або частини кредиту, або в упущеній вигоді.

Закон України “Про заставу” від2жовтня І992р,

Закон України “Про бюджетну систему України в редакції від 29 червня 1995р. (ап.ст. 17,35).

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. (ст. 26)

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції України від 22 травня 1997р.

Закон України “Про встановлення ставок податків і зборів (обов’язкових пл тежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування “ від. 14 жовтня 1998 р.

Закон України “ПроНаціональний’банк України” від 20травня 1999р.

Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000р.

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перс бюджетами та державними цільовими фондами” від21 грудня 2000 р. (ст. 141)

Закон України ‘Про обіг векселів в Україні” від 5 квітня 2001 р.

Положення про кредитування. Затверджене постановою Правління НВ № 24, від 28 вересня 1995 р;>

Постанова ПВС “Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності” № 12 від 25 грудня 1992р. (п. 19).

Постанова ПВС “Про деякі питання застосування законодавства про відпові дальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів №5 від 26 березня 1999р. (п. п. З, 14, 15).

Роз’яснення ВАС “Про деякі питання вирішення спорів, пов’язаних з укладеш ням та виконанням кредитних договорів “ № 02-5/706 від 6 жовтня 1994 р.